На нашем сайте вы можете читать онлайн «Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Знания и навыки, Научно-популярная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття

Автор
Дата выхода
29 сентября 2020
Краткое содержание книги Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Татьяна Водотыка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книжка охоплює трохи більше ніж півтора десятка років на зламі ХІХ – ХХ століть. Це час надзвичайних змін у Києві – територіальних, інфраструктурних, економічних, соціальних. У цей час Київ був імперським містом, але все ж зберігав символічне значення як історичний центр і для українців, які саме почали усвідомлювати себе нацією, і для імперії, яка приміряла на себе шати наступниці Русі.
Описані в книжці невидимі процеси показують, як змінювалася видима київська реальність – від топографії до зовнішнього виду вулиць. Як розросталося місто й формувалися нові його райони. Як засновувались і працювали знакові підприємства міста, такі як машинобудівний завод «Гретер і Криванек» на Шулявці (колишній завод «Більшовик»), кондитерська фабрика «Валентин Єфімов» (нині – фабрика концерну «Рошен»), витворювалися нові галузі міської економіки. Як приїздили в Київ і навіщо – на роботу, розважитися чи відвідати церкви. Хто і як керував містом і забудовував його прибутковими будинками та чи не була ця забудова хижацькою, чи ефективним було урядування.
У цій книжці показано місто і людей на його тлі, які користувалися з його принад, вигод і водночас творили їх своєю працею, талантом, самою своєю присутністю. Врешті, показано Київ напередодні не так Першої світової війни, як революції 1917–1921 рр., національно-визвольних змагань за українську державність.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І в цьому нiби був позитив, але водночас було також пiдвищено розмiр майнового цензу (не менше як 1500 рублiв для Киева). Запроваджувались обмеження щодо нехристиян – тепер iх могла бути всього п’ята частина вiд кiлькостi обраних гласних (замiсть третини). Тобто полiпшення означало насправдi звуження кола тих, хто мав доступ до права обирати й бути обраним до складу мiськоi влади. Тож якщо до 1892 року 3 % киян мали право голосу, то виборцiв на початку XX ст. у Киевi стало менше за 1 %[11 - Шандра В., Глизь Ю.
Загальна iдея ж новоi версii мiського самоврядування полягала в посиленнi державного регулювання виборчого права та ролi держави в мiському самоврядуваннi, посиленнi контролю державних органiв за використанням мiських коштiв. Натомiсть посилювалася вiдповiдальнiсть мiськоi влади за соцiальну полiтику в мiстi[12 - Глизь Ю.
Кiлькiсть гласних у думi визначалася пропорцiйно до кiлькостi виборцiв у кожнiй дiльницi (адмiнiстративно-територiальному районi) мiста. А оскiльки виборцi були фактично найбагатшими киянами, то логiчно, що найбiльше гласних могли обрати вiд Старокиiвськоi дiльницi – 20, 15 – вiд Либiдськоi, 12 – Лук’янiвськоi, Подiльськоi – 9, Плоськоi – 8, Палацовоi та Бульварноi – по 6, Печерськоi – 4 (станом на 1902 рiк).
Киiвська мiська дума умiла мобiлiзовувати iнтелектуальнi та фiнансовi ресурси для вирiшення потреб мiста.
Утiм, брак кадрiв киiвська мiська влада навчилася долати шляхом аутсорсу та використання iнституту комiсiй.




