Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття

У цi комiсii, створюванi за потреби, запрошували фахiвцiв, експертiв у галузi мiстобудування, охорони здоров’я, транспорту, до яких особисто звертався мiський голова i якi вивчали доручене питання й пропонували найкращi шляхи його реалiзацii. Їх роботу зазвичай очолювали члени управи. При Киiвськiй думi дiяло по кiльканадцять комiсiй одночасно. Водогiнна комiсiя працювала над упорядкуванням водопостачання киян, будiвельна – пропонувала, яким чином ураховувати ландшафт, забудовуючи його прибутковими будинками, правова – забезпечувала дотримання мiського законодавства, цiнова – контролювала цiни на продукти, фiнансова – вишукувала кошти для мiських заходiв i проектiв т.

 д., i т. д.

Важливо, що з часом кияни ставали все активнiшими в мiському самоврядуваннi. З’являлося розумiння того, як функцiонуе мiська влада та яким чином на неi можна впливати. Наприклад, жителi кварталу чи вулицi обирали вуличних уповноважених, i тi вже скаржилися до органiв мiськоi влади, губернатора, а то й до генерал-губернатора. Наприклад, домовласники Кожум’яцькоi вулицi Киева 1902 року клопоталися про запровадження другого полiцейського поста, бо iх район переповнений був чорноробами, а тi пiсля роботи й пиятик улаштовували бiйки.

Мiська дума

Киiвська мiська дума була вiддаленим аналогом сучасноi киiвськоi мiськоi ради. На початку XX ст. дума скликалася на засiдання до семи разiв на мiсяць. Слiд зазначити, що гласнi не отримували за свою роботу винагороди, тому не завжди мали час i натхнення вiдвiдувати засiдання мiськоi думи, якi тим бiльше не були обов’язковими.

Вони тривали по кiлька годин, i, почавшись о 19:00, могли затягнутись до 23:00 години. Тож часто мiський голова змушений був розшукувати гласних i запрошувати iх на засiдання, аби зiбрати бодай кворум – третину обраних депутатiв (тобто 24 з 72). У разi вiдсутностi потрiбноi кiлькостi гласних засiдання переносили й наступного разу вiдкривали за будь-якоi наявноi кiлькостi[14 - Глизь Ю. І. Киiвська мiська дума: структура, склад гласних, дiяльнiсть (1871–1914 рр. ): дис. … канд. iст. наук / Інститут iсторii Украiни НАН Украiни. – К., 2016. – С. 77–79.].

Мiська управа

Мiська управа мала п’ять постiйних вiддiлiв – фiнансовий, земельний, розпорядчий, будiвельний i военно-квартирний. Була також цiла низка тимчасових вiддiлiв.

Вiддiли мiськоi управи можна роздiлити за такими критерiями:

• забезпечення життедiяльностi мiста Киева (садiвничий, базарний, освiтлювальний, житловий, водопровiдний та iн.