Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття

Розвиток Киева на зламi столiть – гармонiйне поеднання iсторичного спадку й динамiчноi вiдкритостi модерного iндустрiального мiста.

Демографiчне зростання

Слiд сказати, що далi в текстi нам часто траплятиметься дата 1897 рiк: 28 сiчня 1897 року в Росiйськiй iмперii було проведено перший (i останнiй) загальний перепис населення. Це така своерiдна точка вiдлiку, моментальна свiтлина iмперii та Киева як його частини – для десяткiв iсторикiв, i для нас також. Звернення до даних перепису – щодо етнiчноi та соцiальноi структури, кiлькостi населення, рiвня мiграцiй – дасть змогу оцiнити змiни, якi вiдбувались у Киевi на початку XX ст.

За переписом 1897 року населення Киева становило 247,7 тис., вiн був другим мiстом пiдросiйськоi Украiни. Першiсть тримала Одеса – 403 тис. Перед Першою свiтовою вiйною мiста помiнялися мiсцями: тепер Киiв був найбiльшим мiстом Украiни з населенням 595 тис. Зростання становило 140 % (динамiку зростання наведено на рис. 1).

Рис. 1. Зростання населення Киева (з передмiстями), 1863–1914 рр.

Перепис 1897 року також показав, звiдки приiздили в Киiв: 12–15 % були мiгрантами iз самоi Киiвськоi губернii, а близько третини – з найближчих iнших губернiй.

Зростання кiлькостi киян зумовило фiзичне розростання мiста – всiм цим людям десь потрiбно було жити й заробляти на життя. Вони приiздили працювати, i це створювало кумулятивний ефект – працiвники потребували iжi, одягу, житла, хатнього начиння тощо.

Тобто постiйно розширювався ринок споживання та ринок робочих рук. Усi приiжджi були водночас i продавцями (своеi працi та знань), i покупцями (товарiв i послуг, якi пропонувало мiсто). Цi потреби й торгiвля хлiбом, лiсом, цукром створювали економiчну нiшу середнього та дрiбного бiзнесу.

Зважаючи на iнтенсивнiсть, форму й розмiри, мiграцiя мала довготривалий i короткотривалий вплив на потенцiал мiст. Довготривалi наслiдки пов’язано з поширенням модерного соцiального простору – новi (кiлькiсно та якiсно) можливостi й потреби, якiсть життя, тип родини i вiдтворення населення, зростання пiдприемницького потенцiалу тощо.

Короткотермiновi впливи мiграцii та швидкi наслiдки урбанiзацii були бiльш неоднозначними. До позитивних результатiв слiд зарахувати пришвидшення розвитку передових галузей, пiдвищення рентабельностi виробництва, зростання мiсцевих бюджетiв i попиту на житло, послуги тощо.