Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття

Негативнi наслiдки також були i не менш очевиднi – стрiмке накопичення соцiальних проблем (бiднiсть, хвороби, злочиннiсть) i зростання напруги, збiльшення нерiвностi та незадоволеностi, загострення мiжетнiчних й iнших суперечностей. Киiв зiткнувся з усiма цими наслiдками – з позитивних отримував зиск, наслiдки негативних впливiв мав нiвелювати шляхом продуманоi соцiальноi полiтики на локальному рiвнi.

Однак що ж змушувало людей покидати звичнi мiсця? Вiдповiдь буде звична й вiчна для всiх часiв – пошуки кращоi долi та можливостей для самореалiзацii (хоч тодi, можливо, й не мислили такими категорiями).

Пiдприемницький центр

Киiв став центром тяжiння пiдприемництва та трудових ресурсiв усього правобережного регiону. У 1870 роцi тут з’явився перший залiзничний вокзал (у стилi стриманоi англiйськоi готики) i будiвля мiськоi думи (у стилi бароко). Це значно спростило логiстику i на персональному рiвнi, i на рiвнi фiрм. До того ж традицiйнi «битi шляхи» теж нiкуди не подiлися. Таким чином, сформувався потужний транспортний вузол, перевалочний пункт цукру й iншоi сировини, що стало перевагою для бiзнесу та економiки мiста.

Додавали бонусiв Киеву як бажаному мiсцю проживання й розвинута мiська iнфраструктура (яка – ми побачимо далi – постiйно розвивалася), наявнiсть працiвникiв (якi приiздили тiею самою залiзницею або приходили пiшки), мiсткий мiський ринок (сформований тими самими мiгрантами).

Будiвля мiськоi думи. З фондiв ДНАББ iменi В. Г. Заболотного

Не останню роль зiграла й фiнансова сфера, що формувалася буквально на очах.

Киiв посiв перше мiсце у фiнансовому свiтi Правобережжя та Украiни. У 1912–1913 рр. киiвськi банки проводили 30 % операцiй усiх банкiв пiдросiйськоi Украiни, випередивши одеськi (15–16 %), харкiвськi (12–15 %) i катеринославськi (11 %).

Інтенсивна мiграцiя до мiста пiдприемцiв Правобережжя й iноземцiв вела не лише до появи нових форм бiзнесу, а й виникнення перших в iмперii монополiй. Так, Киiв протягом останньоi чвертi XIX ст.

став «цукровою столицею iмперii», що пiдсилило його надрегiональне значення. Врештi, в Киевi сформувалася соцiальна група пiдприемцiв, яких, безсумнiвно, можна вважати елiтою.

Однак не все було райдужно в старовинному Киевi, який шукав i знаходив свое нове модернове обличчя. Економiчне лiдерство тягло за собою наростання соцiальноi напруги та конфлiктiв – мiж роботодавцями та робiтниками, мiж рiзними етнiчними групами.