Іван Мазепа

Субтельний, автор блискучоi працi про «мазепинцiв», i той в деякiй мiрi пiддався цьому настрою i написав, що Мазепа втiлювали симбiоз польськоi католицькоi шляхти й украiнського православного козацького оточення. У вiдступi вiд православноi вiри абсолютно безпiдставно звинуватив І. Мазепу i вiдомий росiйський iсторик Б. Н. Флоря. (Флоря Б. Н. Тема конфессионного протистояния в «Летописи» С. Величко. // Вестник церковной истории. 2013. № 3—4. – С. 259—269).]. На наш погляд, Мазепи навпаки – яскраво виражений приклад войовничого украiнського православ’я, в найкращому розумiннi цього слова.

Герб Бiлоцеркiвського полку

Звинувачення в унiатствi й навiть протестантизмi звучали з метою виправдати богословськи необгрунтовану анафему.

Мiж iншим, навiть Самiйло Величко, який недолюблював з особисих причин Мазепу, у своему лiтописi характеризував його як «шляхтича козакоруского»[16 - «Лiтопис» Самiйла Величка (далi – Величко С. Летопись). Т. II. – С. 342.].

Глибокий iнтерес Івана Мазепи до православного богослiв’я, величезнi кошти, якi вiн жертвував на будiвництво православних церков i монастирiв, мали серйозну сiмейну традицiю.

Найяскравiшою фiгурою тут була мати Івана – в дiвоцтвi Марина Мокiевська. Взагалi мати Мазепи, що вiдiграла дуже велику роль в його життi, яку вiн пережив усього лише на рiк (вона дожила приблизно до 90 рокiв), була видатною особистiстю. На вiдмiну вiд Московськоi держави, де жiнки вищого суспiльства у бiльшостi випадкiв нудьгували в теремах, в Украiнi XVII столiття вони частенько грали значну роль у полiтицi. Деякi схильнi бачити в цьому спадщину традицiй Киiвськоi Русi, iншi – захiдний вплив.

Батько i брат Марини були старшинами у Хмельницького й загинули в боях з поляками – батько пiд Чортковим (1655 р.), а брат – пiд Охматовим («Дрижиполе») у тому ж роцi. Сама вона була активним дiячем украiнськоi православноi церкви – зокрема, «сестрою» Луцького православного братства. В його реестрi е такий запис: «Марина Мазепина, подчашина черниговска»[17 - Лазаревский А.

Заметки о Мазепе. // Киевская Старина (далi – КС). 1898. Июнь. – С. 411.].

Марина Мазепа (Марiя Магдалина).

Портрет кiнця XVII – початку XVIII cт.

Патрiарх Адрiан

Пiсля смертi чоловiка в 1665 р. вона прийняла постриження пiд iм’ям Марii Магдалини i незабаром стала настоятелькою найвпливовiшого жiночого монастиря – Вознесенського в Киево-Печерську.