Іван Мазепа

У його життi було стiльки пригод, крутих поворотiв, ударiв долi й незмiнного заступництва фортуни, що будь-яка художня вигадка тьмянiе на цьому фонi. Природжений полiтик, обдарований полководець i дипломат, людина вiдважна, честолюбна й цiлеспрямована, – вiн був уособленням епохи украiнського духовного вiдродження й розквiту козацтва. Поет i фiлософ, прекрасно вихований, казково багатий, з прозорливим та iронiчним розумом, вiн двадцять рокiв успiшно лавiрував в океанi полiтичноi боротьби, залишаючись бiля керма Украiни.

Як будь-яка видатна особистiсть, вiн, зрозумiло, збуджував заздрiсть i ненависть ворогiв. Переживши безлiч зрад i доносiв, вiн практично нiкому не вiдкривав свою душу. І лише з небагатьох творiв Мазепи, що дiйшли до нас, можна вгадати таемного романтика, в серцi якого кипiли ретельно приховуванi пристрастi та мрii.

Саме такого, iстинного Мазепу ми постараемося витягнути з-пiд мiшури мiфологii, що повивае його, i представити читачевi об’ективний портрет, вивiренi факти – якi дозволять вам самим вирiшувати: засуджувати або виправдовувати.

Роздiл 1

Козацька Украiна. Сiм’я Мазеп

Люблiнська унiя 1569 року, що об’еднала Литву i Польщу, набатом вiдгукнулася в украiнських землях. Польща – амбiтна, сильна, з могутньою армiею, честолюбною шляхтою, сталою культурою i власною системою цiнностей, – дуже скоро дала зрозумiти, що тихi часи Великого князiвства Литовського вiдiйшли в минуле. Традицii Киiвськоi Русi, на якi спиралася i якi цiнувала литовська аристократiя, рушилися на очах.

Замiсть руськоi мови – польська, замiсть православ’я – католицизм. Енергiйно вводилося фольварочне господарство, з його жорсткою системою вичавлювання прибуткiв й каторжними умовами для крiпакiв. Нове адмiнiстративне дiлення – за польським зразком (воеводства, староства), новi чиновники, нова влада.

З особливою жадiбнiстю польська шляхта дивилася на украiнськi землi – родючi, малонаселенi, що межували з Диким полем – величезними територiями, запустiлими з часiв татаро-монгольського нашестя.

Там була принадна перспектива для збагачення, розширення своiх володiнь на шкоду iнтересам мiсцевоi елiти.

Украiнськi князiвськi роди, нащадки Рюрика, виявилися нездатними протистояти цьому натиску. Почалися змiшанi з поляками шлюби, окатоличування. Перспектива стати елiтою могутньоi Речi Посполитоi iх цiлком влаштовувала.