Олександр Довженко

Фiльми: «Мати» (1926), «Суворов» (1940), «Повернення Василя Бортникова» (1953) та iн.] з О. Довженком вiдбулася якраз пiд час громадського перегляду «Звенигори» в Москвi. Новою картиною Довженка захоплювалися не лише вiтчизнянi митцi: так, наприклад, пiсля показу «Звенигори» в Парижi французький критик Шарль Леже назвав картину «чудесною».

Саме на хвилi такого успiху й захоплення у Олександра Петровича з’являеться чудова таемниця…

Зустрiч

Таемницю Олександра Довженка звали Юлiя. Режисер вiдкрив ii для себе в 1928 роцi.

Одеса тодi була кiнематографiчним центром Украiни, таким собi Голлiвудом на березi Чорного моря. Юрiй Яновський ризикнув запросити на головну роль у новий фiльм молоду московську актрису, яка чудово зiграла марсiанку Аелiту у фiльмi Я. Протазанова[19 - Протазанов Якiв Олександрович (1881—1945) – росiйський кiнорежисер. Фiльми: «Вiдхiд великого старця» (1912), «Ключi щастя» (1913), «Розтрощена ваза» (1914) та iн.] за однойменним романом Олексiя Толстого[20 - Толстой Олексiй Миколайович (1883—1945) – росiйський радянський письменник. Твори: «Ходiння по муках» (1920—1941), «Петро І» (1929—1945), «Аелiта» (1922—1923), «Гiперболоiд iнженера Гарiна» (1925—1926) та iн.]. Ім’я Юлii Солнцевоi тодi гримiло на всю краiну. й присвячував вiршi Микола Асеев[21 - Асеев Микола Миколайович (1889—1963) —росiйський радянський поет. Збiрки: «Зор» (1913), «Оксана» (1916), «Перший взвод» (1941), «Роздуми» (1955) та iн. Перекладав твори Т. Шевченка, П. Тичини. ], ii красою захоплювалися Брюсов,[22 - Брюсов Валерiй Якович (1873—1924) —росiйський радянський письменник. Поетичнi збiрки: «Tertia Vigilia» (1900), «Сiм кольорiв райдуги» (1916), «Останнi мрii» (1920), «Далi» (1922) та iн.]

Бальмонт[23 - Бальмонт Костянтин Дмитрович (1867—1942) —росiйський поет. Збiрки: «Тиша» (1898), «Будьмо, як сонце» (1903) та iн.], Андрiй Белий[24 - Белий Андрiй (справжне iм’я – Бугайов Борис Миколайович; 1880—1934) —росiйський письменник, фiлософ, критик, лiтературознавець.

Роман «Петербург» (1913—1916), поема «Христос воскрес» (1918), поетична збiрка «Зiрка» (1919), дилогiя «Москва» (1926) та iн.]. Одного ранку Юлii принесли букет червоних та бiлих троянд iз запискою: «Земнiй актрисi космiчноi краси iз вдячнiстю й захватом вiд побаченого на екранi. Володимир Маяковський». Ідею Яновського на кiностудii не пiдтримували, мало хто вiрив, що московська актриса, яку запрошували працювати до Голлiвуду, приiде в Одесу.