Марко Вовчок

Обдарована мiцною, мiсткою i гнучкою пам’яттю, Марiя Олександрiвна збагатилася великою кiлькiстю життевих фактiв. Вразлива й доброзичлива, вона проймалася стражданнями людей, переживала чуже лихо, як власне. Чимдалi глибше пiзнаючи психологiю селян, вона мимоволi починала бачити навколишню дiйснiсть iхнiми очима, почувати й мислити, як вони. Прийшов час, щоб усi життевi враження, пережите й передумане лягло на папiр. Пiсля довгих потаемних вагань, сумнiвiв, внутрiшньоi боротьби вiдважилася написати оповiдання «Сестра».

Звичайно, Марiя Олександрiвна починала свою творчiсть не на порожньому мiсцi. На той час уже широко вiдомими були твори Івана Котляревського, оповiдання й повiстi Григорiя Квiтки-Основ’яненка, поеми Тараса Шевченка, читання яких справило належний вплив на розвиток таланту молодоi письменницi. Так само вплинула й творчiсть Олександра Пушкiна, Миколи Гоголя, Івана Тургенева, писанi росiйською мовою прозовi твори Євгена Гребiнки, а також твори зарубiжних письменникiв.

Особливу роль, звичайно, вiдiграв украiнський фольклор.

Очевидно, в неi не було перiоду лiтературного учнiвства, бо перший же твiр виявився цiлком зрiлим. Прочитавши його, Опанас Васильович був просто вражений художньою майстернiстю, глибиною змiсту, правдивiстю зображення дiйсностi, багатством мови. Заохочуючи дружину до подальшоi лiтературноi працi, вiн створив iй належнi умови: увiльнив од будь-яких побутових клопотiв, найняв у селi хатину, де вона прожила майже все лiто 1856 року з сином Богдасем i служницею.

Перечитував усе нею написане, редагував, робив зауваження, давав поради. Опанас Маркович захоплено допомагав дружинi, пiдтримував ii вiру в себе. Може, якби не було такоi всебiчноi пiдтримки чоловiка, Марiя Олександрiвна так i не наважилась би подати своi твори до друку.

У лютому 1857 року Марковичi вирiшили надiслати два оповiдання П. Кулiшевi (дослiдники вважають, що це були оповiдання, названi Кулiшем «Викуп» та «Знай, ляше!»), який тодi разом iз Вiлозерським мав у Петербурзi друкарню.

Через якийсь час було надiслано ще десять творiв. Невдовзi прийшла позитивна вiдповiдь. Вiдгуки Пантелеймона Кулiша на твори Марка Вовчка були дуже схвальними. У листi до О. Милорадович видавець писав: «Одна панi народилась у Московщинi i вже замужем почала вчитись по-нашому. Що ж? Недавно написала чотири маленькii повiсткi iз рiчей селянок.