Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну

Натомiсть вони пiдтримували те, що батькiвщиною еврейськоi спiльноти була краiна, в якiй вона проживала. У межах цього рух пiдтримував iдиш. 1906 року «Бунд» мав десятки тисяч прихильникiв у Польщi, що робило його суттевим суперником сiонiстiв. «Бунд» також органiзовував евреiв для самозахисту.[128 - Blatman 2001, 2, p. 493ff.; Frankel 1990, p. 147ff.] Прагнучи поеднати свою сiонiстську вiру з хвилею еврейського соцiалiзму, Бен-Гурiон вийшов на свого однолiтка, який вiв iдейно-полiтичну дискусiйну групу в будинку його матерi.

Ім’я молодика було Іцхак Табенкiн; вiн був гарний i харизматичний та мав талант переконання. Як i Бен-Гурiон, вiн не мав повноi шкiльноi освiти i взагалi нiколи не працював. Табенкiн читав багато книжок. Члени групи називали себе «По’алей Цiон» (Трудящi Сiону).

«По’алей Цiон» належав до безлiчi кiл, осередкiв, органiзацiй, клубiв, партiй та фракцiй, що з’явилися в еврейськiй Варшавi, коли старий устрiй почав руйнуватися. Як i «Ховевей Цiон» до них, «По’алей Цiон» з’явився у формi незалежних товариств, якi дiяли спочатку без будь-якоi спiльноi координацii.

Члени цiлодобово вели палкi iдеологiчнi дискусii, використовуючи поняття, запозиченi частково iз соцiалiстичного дискурсу, яких у еврейськiй мовi ще не було.

І все-таки Бен-Гурiон, якому бракувало вiльного часу, бо вiн учителював i був зайнятий пiдготовчим навчанням, завзято пiдхопив цей дискурс. Учасники цих дискусiй часто виходили з фракцiй, повертаючись до них та виходячи знову; фракцii розколювалися на фрагменти, якi об’еднувалися i розпадалися знову.

[129 - Mintz 1986a, p. 33ff.; Ben-Gurion 1971a, p. 16; Teveth 1977, p. 75.]

У груднi 1905 року «По’алей Цiон» провiв з’iзд польського вiддiлення партii, у якому Бен-Гурiон брав участь як делегат вiд Плоньська. Вiн добре володiв полiтичною майстернiстю i знайшов свое мiсце в партii, хоча всi iншi в русi були бiльш вагомими маргiнальними постатями.

Останнi мiсяцi Бен-Гурiона у Варшавi виявилися доволi шаленими.

Інодi полiцiя арештовувала його, i вiн проводив кiлька тижнiв за гратами. Уперше його заарештували за те, що дозволив собi вiдростити волосся, даючи привiд полiцii думати, що вiн революцiонер.

Вдруге його арештували через спробу владнати конфлiкт у еврейськiй спiльнотi маленького мiстечка Рацьонж, що стався через обрання нового рабина. Для цього вiн розiбрався у роботi батька, шукаючи вирiшення суперечок шляхом арбiтражу, посередництва та компромiсiв.