Микола Леонтович

Вiнниччина – це частина подiльського краю, iсторiя якого розпочинаеться ще в ХІІ столiттi, коли пiвнiчна частина сучасноi Вiнницькоi областi входила до складу так званоi Болохiвськоi землi. В часи монголо-татарськоi навали вперше з’являеться назва Подiлля. Це земля сивих легенд i мелодiйних пiсень, земля споконвiчних хлiборобiв – спадкоемцiв традицiй працьовитих трипiльцiв, войовничих скiфiв i мужнiх сарматiв, мудрих слов’ян та поборникiв справедливостi – козакiв. Благословенний Богом вiнницький край заворожуе спокiйною красою краевидiв, щедрим убранством родючоi землi, джерельними водами, смарагдовими лiсами, розлогими нивами.

З Лiтина до Немирова подорожуючих супроводжують вiковi липи, посадженi ще за часiв Катерини II. Деякi вченi стверджують, що першi переселення народiв, якi несли елементарнi знання землеробства, розпочалися саме з Подiлля. Наче невеликi острiвки минувшини – стародавнi кургани та городища, палаци, церкви, костели, залишки колишнiх оборонних споруд, пам’ятники видатним землякам, якi звеличили цей край, мiсця славних перемог вiдважних синiв украiнського народу, що дiйшли до нас крiзь вiки, аби дивувати i захоплювати нащадкiв своею величчю, красою та неповторнiстю витворiв як самоi природи, так i людського генiя. У центральнiй частинi Подiлля збереглися прадавнi лiси, серед яких – Чорний лiс, що у давнину тягнувся вiд Днiпра до Францii. Територiя Вiнниччини досить рiзноманiтна. На пiвнiчному рубежi е ознаки Полiсся, потiм воно плавно переходить у лiсостеп, а поблизу Вiнницi, у так званому «золотому трикутнику», вмiст гумусу сягае п’яти вiдсоткiв. Пiвденна частина областi переходить у степ, який тягнеться аж до Чорного моря. Клiмат краю – помiрний. Але за останнi тридцять рокiв вiн почав помiтно змiнюватися. Найбiльшу рiчку, Пiвденний Буг, яка протiкае через область, нашi предки нарекли Богом.

Археологiчнi розкопки свiдчать про те, що прадавнi поселення на територii краю iснували ще за часiв палеолiту, неолiту, трипiльськоi культури, доби мiдi та бронзи, скiфських часiв, зарубинецькоi та черняхiвськоi культур.

Вiднайдено поселення древнiх руських городищ. На Подiллi виявлено i доведено факт, що вже п’ять столiть до нашоi ери люди, якi населяли цю територiю, споруджували двоповерховi будинки, планували забудову, спiльно господарювали, торгували зерном. Коли в центральну частину Європи посунули орди монголiв, то вони, практично, не зачепили подiльськоi житницi, пройшовши пiвнiчними рубежами.