Микола Леонтович

«Усе i всюди очаровували публiку пiснi Леонтовича, i не раз бувало, що з боку публiки передавано карточками бажання, щоб одну з цих пiсень заспiвати, коли ii не було в програмi» – вiдзначав О. Пеленський, свiдок тих подiй.

Лунали твори М. Леонтовича i у виступах хорiв у таборах iнтернованих осiб у Польщi, Чехословаччинi, спiвочих товариствах, студiях украiнськоi емiгрантськоi громади, студентських громадах Австрii, Нiмеччини, Бельгii, Голландii, якi масово виникали у 1920-х рр.

«Щедрик» Миколи Леонтовича так сподобався американцям, що 1936 р.

Пiтер Вiльговський, украiнець за походженням, написав текст англiйською мовою, i досi американськi хори, професiйнi й непрофесiйнi, спiвають цей твiр як коляду на Рiздво. Ця маленька украiнська щедрiвка стала справжнiм музичним дивом, яке розiйшлося по всiх континентах. Тiльки у США «Щедрик» мав 600 редакцiй та 50 видань на грамплатiвках упродовж 1950–1974 рр. i донинi використовуеться у рiзних народiв Європи й Америки у святах новорiчноi обрядовостi, в сучасних голлiвудських фiльмах, на концертах, телешоу, в рекламах вiдомих брендiв. Мелодiю украiнського «Щедрика» використовують у рiзних стилях: вiд джазу до року.

Carol of Bells

Hark how the bells,

sweet silver bells,

all seem to say,

throw cares away

Christmas is here,

bringing good cheer,

to young and old,

meek and the bold,

Ding dong ding dong

that is their song

with joyful ring

all caroling

One seems to hear

words of good cheer

from everywhere

filling the air

Oh how they pound,

raising the sound,

o’er hill and dale,

telling their tale,

Gaily they ring

while people sing

songs of good cheer,

Christmas is here,

Merry, merry, merry, merry Christmas,

Merry, merry, merry, merry Christmas,

On on they send,

on without end,

their joyful tone

to every home

Ding dong ding… dong!

«Щедрик» Миколи Леонтовича уже давно став свiтовим хiтом, Рiздвяною мелодiею ХХ ст.

Роздiл третiй. Украiнське Подiлля. Вiнниччина

…Величезна територiя в центрi Європи. В рiзнi часи ii називали по-рiзному. Та ось уже п’ять столiть за нею закрiпилася назва Украiна, серцем якоi е Вiнниччина. Це багатющий i водночас мало вiдомий для пересiчного громадянина край, де, попри всi суспiльнi змiни, мирно вживаються залишки патрiархальних традицiй та сучасний прогрес.