Ікебана. Iсторія і філософія

Це важливий момент композицii, який нiколи не залишаеться неоцiненим.

«Ікебану робiть ногами» – цi слова здавна передаються з вуст в уста в школах iкебана. Їх сенс полягае в тому, що нам необхiдно на своiх ногах пiднiматися в гори, виходити в поле, для того щоб своiми очима побачити, в яких умовах перебувають рослини, дiзнатися i зрозумiти iх характер. Стелиться чи потрiбне нам рослина по землi, ховаючись вiд сонця, або варто багнетом, не боячись нi вiтру, нi дощу? Вiд цього буде залежати i характер нашоi композицii.

Пройшовшись по мiсцях проживання рослин, зрозумiвши iх природу, придивившись, ми оживляемо квiти, спираючись на розумiння iсторii та iндивiдуальностi кожноi рослини.

Ікебана-це пожвавлення квiтiв. Це не створення форми, яку нам захотiлося зобразити. Рослини вже мають одну неповторну форму. Гарненько розглянувши iх i якомога менше змiнюючи, ми пiдкреслюемо iх природну красу, яка в той же час вiдображае нашi думки i почуття – ось, що важливо. Тому, привiвши в порядок своi думки, спочатку необхiдно подумати: «що я хочу висловити, передати своею композицiею зараз? І яка технiка, рослини, ваза пiдiйдуть для цього найкраще?»?І потiм приступати до роботи.

Є таке японське вираз: «Глибина таiться в малому». Коли ми вiдкидаемо все зайве, залишаеться те небагато, що зберiгае нашi найглибшi думки. Ставлячи iкебана, ми намагаемося прибрати все зайве, щоб пiдкреслити особливi вигини рослин, форму листя та iншi особливостi. Ікенобо Сенкей у своему творi «Cправжня витонченiсть» писав:

«Про мистецтво iкебана зазвичай думають як про копiювання природних форм рослин, як вони ростуть в полях i горах.

Однак iкебана не е нi копiею, нi мiнiатюрою. В iкебана ми аранжуемо одну маленьку гiлку i одну квiтку в безмежному космiчному просторi i нескiнченному часi, i ця робота вмiщуе всю душу людини. У цей момент Єдина квiтка в нашiй свiдомостi символiзуе вiчне життя.»

Порожнiй простiр вiдiграе велику роль в композицii i е ii частиною, разом з вазою, водою в нiй, свiтлом i т.

 д.

Красунi та iкебана з бамбуком. Автор: Огата Гекко, 1896 р.

Перша школа iкебана i основнi стилi

«Коли пан Ікенобо ставить хоча б одну вазу Татехана, я хочу вчитися через неi будь-якими способами».

Тако Токитака, самурай, XVI ст.

Найдавнiшою традицiйною школою iкебана вважаеться школа Ікенобо. «Ікенобо» – це прiзвище багатовiковоi династii настоятелiв храму Роккакудо, або Сiундзан Тьоходзi, в Кiото.