Главная » Серьезное чтение » Дороги, які нас вибирають (сразу полная версия бесплатно доступна) Юрій Мушкетик читать онлайн полностью / Библиотека

Дороги, які нас вибирають

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги, які нас вибирають». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

0 чтений

Автор

Юрій Мушкетик

Жанр

Серьезное чтение, Биографии и мемуары

Дата выхода

05 октября 2020

Читать книгу

Краткое содержание книги Дороги, які нас вибирають, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги, які нас вибирають. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Мушкетик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».

Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.

Дороги, які нас вибирають читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги, які нас вибирають без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

Либонь, нiхто його й не згадае, окрiм мене, а то ж була гаряче, шалене, кров’ю напоене життя, в якому рвалися нерви, вибухали серця i замерзала в жилах кров. За вiщо? Задля чого? Щоб потiм… Ет, всi ми знаемо все й так. Як i оте, банальне: iсторiя нiчого не навчае. Партизани, банди, привезенi з Москви «вiд Ленiна» (вiд Троцького) золотi п’ятiрки – на розгортання боротьби, якi потiм хтось привласнив, а по тому перестрiлялися просто на засiданнi штабу; й дореволюцiйний вчитель Іваненко, борець за правду, з iстинною вiрою в свiтле прийдешне, i командир партизанського загону Петро Маруня, який, побувавши в НКВД, замкнувся, обгородився високим парканом i уникав людей.

Нiчого того немае. Може, й не було?

Одначе, на мою думку, всi тi трагедii менш повчальнi та малiють перед трагедiею роду моеi матерi, роду Буткiв iз Володьковоi Дiвицi, згодом Червоних Партизанiв (нинi назву повернуто), що на захiд вiд Нiжина. Веркиiвка – на пiвнiчний схiд, Червонi Партизани – на пiвнiчний захiд, вони – нiби двое нiжинових крил, двое сiл iз населенням ще до революцii бiльше як по десять тисяч душ, розташованi на майже однаковiй вiдстанi вiд мiста.

І ландшафт iхнiй схожий – лiси та болота, i iсторiя буйна та славна (а подеколи й безславна), вiдтак присипана попелом забуття. Одначе й корiння дiдового, по матерi, роду не проглядаеться в глибiнь. Вiдомо лише, що мiй дiд, Бутко Онуфрiй Давидович, був козацького ковальського роду, заможний, мешкав у чималому будинку пiд бляхою, бiля хати – пiв десятини доброго саду, хлiви та обори, кохався в добрих конях, пишався ними, жили в достатку, хоч землi мав мало – три чи чотири десятини, а дiтей – одинадцятеро.

Багатii були тодi всiлякi.

Ось привiв дiд свою «команду» на жнива до сусiда. У того понад сто десятин землi, й починалася вона вiд хати, бiля хати двiр у десятину, по двору бiгае бугай, гребе ратицею землю – не треба i собаки.

Дiд iз синами i дочками, пожнивувавши, обiдають за хатою в саду.

На ганок виходить дружина господаря, зсохла, зчорнiла тiтка. І до чоловiка: «Омеляновичу, Омеляновичу, дай сальця затовкти борщ» (в коморi на сволоку висять мiшки ще з позаторiшнiм салом). «Ич, дурна баба, що придумала». «Люди оно бiднiшi, а iдять кашу з салом». «Через те вони й прийшли до мене найматися, а не я до них». Худобу Омелянович пасе до пiзньоi осенi по чужих городах, а сам переступае босими ногами на межi, трава на якiй вже взялася iнеем.

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге Дороги, які нас вибирають, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Юрій Мушкетик! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.