Дороги, які нас вибирають

Дороги, якi нас вибирають

Юрiй Михайлович Мушкетик

Мемуари та щоденники

Книгу спогадiв Юрiй Мушкетик (1929–2019) про визначальнi подii свого яскравого i непересiчного життя писав у рiзнi роки. Вiн згадуе добу, яка докорiнно рiзниться вiд нинiшньоi, проте водночас е чутливим i до ритмiв тогочасного життя, змiн у суспiльствi, лiтературi, свiтовiдчуваннi самоi людини. Перший роздiл мiстить спомини про дитинство, шкiльнi та студентськi роки. Другий – присвячений роботi Ю. Мушкетика на посадi головного редактора журналу «Днiпро», а згодом голови Спiлки письменникiв Украiни.

У ньому письменник описуе своi першi кроки на лiтературнiй нивi, спiвпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та iн., i менш вiдомими авторами, дае оцiнку iхнiй творчостi, суто людським рисам, висвiтлюе трагiчнi та комiчнi подii з життя письменницького середовища. Останнiй роздiл – це окремi описи, замальовки, зауваги, мiркування з рiзних царин життя i красного письменства. До видання увiйшла остання повiсть Ю. Мушкетика «Недоспiвана пiсня (Маруся Чурай)».

Книга спогадiв дасть змогу глибше зрозумiти авторський образ i сутнiсть творiв Ю. Мушкетика, тогочасний лiтературний процес та цензуру, стане для читачiв, особливо молодих, зрiзом доби.

Юрiй Мушкетик

Дороги, якi нас вибирають

© Л. Г. Мушкетик, правонаступниця, 2020

© Л. Г. Мушкетик, упорядкування, вступна стаття, 2020

© О.

А. Гугалова-Мешкова, художне оформлення, 2020

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2020

Слово про батька

Один iз роздiлiв книги спогадiв мого батька, Юрiя Мушкетика, мае назву «Не вернути», та лише через певний час по його смертi я вповнi усвiдомила: батька не вернути, його вже немае, вiн полинув у iншi свiти, i разом з ним та iншими вiдомими украiнцями (за останнi роки не стало І. Драча, В. Дончика, С. Плачинди та iн.) вiдiйшла у минуле цiла епоха, iнша, у чомусь краща i в чомусь гiрша, можливо, трагiчнiша, хоча залежно вiд того, що розумiти пiд трагiзмом – катаклiзми, смертi, втрату духовностi? Цю епоху, яка докорiнно рiзниться вiд сучасноi, ii масштабнiшi чи буденнiшi подii Мушкетик пропустив через свое серце, душу i розум, закарбувавши у пам’ятi й вiддзеркаливши у багатьох своiх творах – як бiльших, так i менших, художнiх, публiцистичних, прозових, вiршованих.