Дмитро Байда-Вишневецький

Також у бiльш пiзньому творi вчений розглянув питання ототожнення iсторичноi постатi князя з легендарним козаком Байдою, зазначивши, що популярна пiсня про того, iгноруючи життя Дмитра Вишневецького, звертае увагу виключно на його смерть. У дискусiях зi своiми опонентами Л. Винаром та Я. Дзирою Голобуцький писав, що народнi пiснi е своерiдною подякою вiд украiнського народу Дмитру Вишневецькому за його боротьбу проти турецько-татарськоi агресii.

Бiльшiсть сучасних украiнських iсторикiв також вважають, що князь Дмитро Вишневецький – це той самий Байда.

Серед них можемо зазначити таких науковцiв, як В. Сергiйчук, Т Чухлiб, Н. Яковенко, В. Шевчук i Д. Беляев. Наприклад, Наталiя Яковенко з’ясувала, що перша елегiя про смерть християнського лицаря була написана латиною усього через кiлька тижнiв пiсля загибелi Дмитра Вишневецького, i автором ii став нiмець йоган Зоммер. Також Яковенко писала: iснують прямi докази того, що князь Дмитро Вишневецький все життя був неодруженим. Вiн майже двадцять рокiв провiв у збройних походах у чоловiчому оточеннi. Такi факти, на думку Наталii Яковенко, зайвий раз вказують на його козацький спосiб життя. Пiдтримуе думку своеi колеги i Тарас Чухлiб. У його працях стверджуеться, що «Пiсня про Байду» наприкiнцi XVI сторiччя була широковiдома не лише в Украiнi, а також у болгар, полякiв, словакiв, сербiв, македонцiв та чехiв. Поширювалася пiсня у багатьох варiантах, але ii сюжет залишався незмiнним. Прототипом смiливця, який примудрився, будучи пiдвiшеним за ребро на гак, вбити турецького султана разом з родиною, на думку науковця, був не хто iнший, як князь Дмитро Вишневецький. Крiм того, Чухлiб зазначав, що лiтератор XVII сторiччя К. Семак у своiй книзi «Civis Bonus», яка вийшла у 1632 роцi, описав смерть Дмитра Вишневецького. Згiдно з цим середньовiчним твором, пiд час страти Вишневецький спробував вбити з лука турецького султана. На вiдмiну вiд Грушевського i Голобуць-кого, Чухлiб вважае, що староукраiнське слово «байдувати» е синонiмом слова «козакувати», тобто вести вiльне життя. Дослiджуючи iсторiю «Пiснi про Байду», вiн зазначив, що вже наприкiнцi 60-х рокiв XVI столiття кракiвський збирач пiсень професор М. Пiйонтек записав одну з перших версiй «Пiснi про Байду».

Отже з наведеного вище матерiалу ми можемо бачити, що рiзнi вченi протяом багатьох рокiв проводили спроби встановити «причетнiсть» князя Дмитра Вишневецького до поетичного образу козака Байди.