Дмитро Байда-Вишневецький

І хоч працi кожного з цих науковцiв деякою мiрою не вiльнi вiд протирiч, можна стверджувати з великою долею ймовiрностi, що бiльшiсть з дослiдникiв погоджуються: саме страта Дмитра Вишневецького стала основою для створення знаменитоi iсторичноi пiснi про козака Байду. Саме князь Вишневецький був тим улюбленим народним героем, на якого намагались бути схожими козаки. Тож розглянемо в деталях життя i боротьбу князя, а також спробуемо осягнути, яку роль в розвитку козацтва й украiнськоi державностi вiдiграла ця людина, котру багато хто справедливо вважае першим гетьманом запорозького козацтва.

Першi документальнi згадки про Дмитра Вишневецького

Протягом довгого часу iсторична наука не могла нам з впевненiстю назвати бiльш-менш точну дату народження Дмитра Вишневецького. Першi документальнi джерела згадують про нього лише у 1545 роцi. У цей час, як вiдомо, королiвський комiсар Лев Патiй проводив люстрацiю Волинського воеводства. Саме документи тiеi люстрацii свiдчать про те, що князь Дмитро Іванович Вишневецький особисто прибув до мiста Кременець, де перебував королiвський комiсар, i засвiдчив, що у Кременецькому повiтi вiн володiе маетками Кушнин, Пiдгайцi, окнин, Тараж, Камарин, Крутнiв i Лопушне.

Хоча, як пiзнiше стало вiдомо, згiдно з матерiалами розмежування мiж Литвою i королiвством Польським, розмiри володiння Вишневецького були значно бiльшими. З опису, датованого 28 вересня 1546 року, дiзнаемося про маетностi олексин i «власну отчизну й дiдизну князiв Виш-невецьких, маетнiсть Крутнево i Бобровцi».

Згiдно з останнiми дослiдженнями вiтчизняних iсторикiв, рiк народження Дмитра Вишневецького 1516-й, або 1517-й. Називаеться навiть дата – 8 листопада, тобто день святого Дмитра. Однак, на нашу думку, цi дати можна вважати скорiше припущенням, анiж пiдтвердженою авторитетними джерелами iнформацiею, позаяк нiяких документiв з цього приводу не збереглось.

Мiсцем народження майбутнього козацького гетьмана був маеток його батькiв – мiстечко Вишневець Кременецького повiту. Записи, якi дiйшли до нас з сивоi давнини, свiдчать, що у 1494 роцi князь Михайло Вишневецький з нагальноi потреби змiцнити стару Вишневецьку фортецю, яку досить часто руйнували татарськi орди, звiв на ii мiсцi новий замок. Кам’яниця здiйняла своi високi мури на лiвому березi рiчки Горинь, на вершинi стрiмкоi гори.