Св. Петро Могила

У росiйськiй, так само як i в польськiй, лiтературi звичайно говорять про переiзд удови до Польщi, але свiдомо чи несвiдомо замовчують той факт, що Могили прибули не в етнiчну Польщу, а на «Русь», на захiдноукраiнськi землi, конкретнiше – на Львiвщину, можливо, й у сам Львiв. Удова Симеона Могили ненадовго пережила чоловiка, хоча, за деякими iншими даними, вона померла у 1622 р. Вiд шлюбу Симеона з Маргаритою-Меланiею народилося шестеро синiв: Михайло, господар Молдови у 1607 р., Гавриiл, господар Волощини у 1617—1620 рр.

, Мойсей, господар Молдови у 1630—1631, 1633—1634 рр., Павло (помер малолiтнiм у 1607 р.), Іоанн та Петро – майбутнiй митрополит, який був третiм iз синiв господаря. Були у св. Петра Могили ще сестри: Роксанда (померла у 1607 р.), Феодосiя (померла 1596 р.), Анастасiя (померла малолiтньою). Дочка Іоанна – Олена – вийшла замiж за вищезгаданого Мирона Костина, який тривалий час жив у Речi Посполитiй, зокрема в Галичинi. Мав св. Петро Могила ще й сiмох двоюрiдних братiв i сестер (Костянтин, Олександр, Богдан, Ганна, Катерина, Марiя та Ірина (Раiна)), дiтей господаря Єремii Могили та польки Ельжбети Чамартiвни. Вiн пiдтримував дружнi, приязнi стосунки з ними всiма, але особливо тепло спiлкувався з рiдним братом Мойсеем, про якого майбутнiй митрополит навiть згадав у заповiтi й вiдписав йому кiлька власних сiл та четверту частину свого срiбла.

Рiд Могил був значно бiльшим, е й малознанi його вiдгалуження, але розповiдь про це потребуе окремоi розвiдки.

Цiкавi вiдомостi мiстять документи про Степана Могилу (народився 1616 р.) – сина Гавриiла i племiнника св. Петра Могили. Коли Степан осиротiв у 11 рокiв, то його вiдвезли до Стамбула, де вiн жив 27 рокiв. У 1654 р. вiн iнкогнiто прибув в Украiну i служив як простий козак у Вiйську Запорозькому, а по смертi Богдана Хмельницького був дипломатом у гетьмана Юрiя Хмельницького, три роки жив у монастирi, потiм знову опинився в Чигиринi. Тут його взяв на службу гетьман Павло Тетеря i вiдрядив у складi посольства до кримського хана, але Степан Могила подався з Перекопу до запорожцiв, а тi привезли його до гетьмана Івана Брюховецького у серпнi 1663 р. Звiдти вiн прибув до Москви i свiдчив про себе у Посольському приказi в жовтнi того ж року.

У джерелах е чимало доказiв того, що господарська династiя Могил була мiцно пов’язана з Православною Церквою, виступала ii покровителькою.