На нашем сайте вы можете читать онлайн «Мир хатам, війна палацам». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Мир хатам, війна палацам

Автор
Дата выхода
12 марта 2013
Краткое содержание книги Мир хатам, війна палацам, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Мир хатам, війна палацам. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Смолич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Змінюються часи, змінюються епохи, а з ними змінюються наші погляди на ті чи інші історичні події. Але хто може сказати цілком впевнено, як треба розставити всі крапки над «і», як все було насправді і хто був правий чи винний? Особливо якщо це стосується таких складних та неоднозначних подій, як, наприклад, події в Україні між двома революціями 1917 року – лютневою та жовтневою. Саме ці часи описані в романі видатного українського письменника Юрія Смолича «Мир хатам, війна палацам». Так, письменник писав цей роман у радянські часи, так, нині постаті Грушевського, Винниченка, Петлюри та інших діячів сприймаються інакше, ніж тоді. Але це не означає, що цей роман – така собі примітивна агітка, зовсім ні. Це – епічна картина, погляд людини, яка бачила ті події своїми очима. І тому цей твір, поза всякими сумнівами, буде цікавий сучасному читачеві, що не байдужий до історії рідної країни.
Мир хатам, війна палацам читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Мир хатам, війна палацам без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тому Іван мерщiй нахилився, пiдняв Данила з колiн, за ним i тремтячу Тосю, поцiлував кожного в губи тричi, тодi ще раз в голову, а Данило i Тося припали до його шкарубкоi, мозолястоi руки.
Пiсля того Іван передав дiтей Максимовi – на такий же обряд. А вже Максим – i Меланi з Мартою.
Меланя з плачем припала до Данила, потiм огорнула нiжними обiймами Тосю. Марта була сувора та урочиста i перецiлувала дiтей мiцно, коротко, по-мужському. Але обидвi вони притому потай, поспiхом хрестили дiтей, i кожна заступала тiлом своiм другу, – щоб не побачили старi, такi вже непримиреннi революцiонери, хай iм бiс!
Данило з Тосею знову вклякли, ледь живi з хвилювання.
А Іван, взявши прапора з рук Іванова, високо змахнув полотнищем i тодi укрив похилених перед ним дiтей, – так, що iх не стало й видно пiд червоним знаменом.
– Нехай же вас наш прапор червоний на все життя i на всi дiла благословить, як ми вас благословляемо…
Іван поцiлував краечок прапора. Максим теж поцiлував, але нiчого сказати не мiг: вiн спливав слiзьми, i сувора Марта лагiдно зацитькувала його.
– Ура! – залементував Харитон.
– Ура! – покотилося з двору на вулицю, а з Рибальськоi на Кловську й Московську та за Собачу тропу.
Оркестр авiаторiв вдарив туш.
Тут виступив наперед Андрiй Іванов. Пiдхопивши прапора з Максимових рук, вiн змахнув полотнищем угору – над молодими, над батьками, над усiею юрбою гостей.
– Товаришi! – гукнув Іванов.
Йому треба було зiп'ятись на щось, але поруч була лише дiжа, пiдкочена Флегонтом, i вiн став на весiльну дiжу.
Люди посунули ближче: що ж скаже на таку нагоду бiльшовицький на Печерську «главковерх»?
Та Іванов сказав зовсiм коротко:
– Даниле i Тосю! Робiть у вашому життi все тiльки так, щоб бути достойними червоного прапора.
– Ура! – залементував Харитон.
– I слава вашим батькам, що пiдняли на благословення прапор революцii!
– Слава! – гримнули всi.
Оркестр заграв «Інтернацiонал».
І тодi все враз загомонiло, зашумiло й перемiшалося. Данила з Тосею кинулися обiймати й цiлувати, а тодi пiдхопили на руки – i не самi вони, своiми ногами, пiшли навколо дiжi, а попливли над усiма в повiтрi, на руках дружок та бояр.
І саме в цей час – коли Данила з Тосею обнесли вже третiй раз – бiля хвiртки знов утворилась якась колотнеча i в двiр в'iхала на велосипедi студентка Марина Драгомирецька.


