На нашем сайте вы можете читать онлайн «Мир хатам, війна палацам». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Мир хатам, війна палацам

Автор
Дата выхода
12 марта 2013
Краткое содержание книги Мир хатам, війна палацам, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Мир хатам, війна палацам. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Смолич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Змінюються часи, змінюються епохи, а з ними змінюються наші погляди на ті чи інші історичні події. Але хто може сказати цілком впевнено, як треба розставити всі крапки над «і», як все було насправді і хто був правий чи винний? Особливо якщо це стосується таких складних та неоднозначних подій, як, наприклад, події в Україні між двома революціями 1917 року – лютневою та жовтневою. Саме ці часи описані в романі видатного українського письменника Юрія Смолича «Мир хатам, війна палацам». Так, письменник писав цей роман у радянські часи, так, нині постаті Грушевського, Винниченка, Петлюри та інших діячів сприймаються інакше, ніж тоді. Але це не означає, що цей роман – така собі примітивна агітка, зовсім ні. Це – епічна картина, погляд людини, яка бачила ті події своїми очима. І тому цей твір, поза всякими сумнівами, буде цікавий сучасному читачеві, що не байдужий до історії рідної країни.
Мир хатам, війна палацам читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Мир хатам, війна палацам без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Зараз вiн це щеня вб'е, не подивиться, що – син!
У хвiртку, закладену на засув, тарабанив хтось з вулицi. Кiлька голосiв гукали: – Йване, Максиме, рукам волi не давай!
– Злазь! – гукнув Іван. – Я тобi, обормоту, зараз дам!
– Ех, ви!.. – проказав Данило згори вниз, дихаючи коротко й часто. Вiн хотiв додати ще щось, та не знаходив потрiбного слова, яке б i дошкульне було, але годилося б мовити рiдному батьковi. Меншовики ви! – нарештi знайшов вiн.
– Ой! – зайшовся Максим Колиберда. – Ах ти ж…
Бiльше вiн нiчого не мiг сказати i почав зиркати по землi за каменюкою чи бодай грудкою.
Образа вдарила й Івана. Меншовики, бiльшовики! Цього розколу сил пролетарськоi революцii вiн не визнавав, бо п'ятнадцять рокiв бiгав потай по таемних робiтничих гуртках, i вiдколи вони пiшли в Киевi – ще вiд Мельникова з Дорогожицькоi та Кецховелi з Боричевого току – завжди iменувалися нероздiльно соцiал-демократичними. Але раз тепер повелося, що декотрi соцiал-демократи похилились на буржуйський бiк – годитись на конституцiйну монархiю замiсть робiтничоi республiки – i прозвали iх «меншовиками», то Іван був проти меншовикiв, i дражнити його так – було кривдно.
Та тяжка образа знову дещо стверезила розсудливого батька.
Чорт батька зна що, може, й справдi, вони з Максимом погарячкували? Може, в батькiвському гнiвi, дiйсно, скотились до… меншовицькоi тактики?
В цей час Максим Колиберда натрапив-таки каменюку i пошпурив на Данила. Камiнь виписав круту траекторiю в чистому небi i влучив Даниловi в брову.
Тося скрикнула, мами зарепетували, а Данило вхопився рукою за чоло. Пальцi йому враз заюшила кров.
Кров i вирiшила все.
Іван Бриль вiдчув, що тепер вже готовий на смертовбивство. Вiн крутнувся на мiсцi i – аж нiяк неждано вiд його дебелоi комплекцii – миттю схопив друга свого, Максима Колиберду, за плечi.
– Яке ти право маеш сина мого убивати?
Іван пiднiс вгору на двох руках щупле Максимове тiло i розмахнувся, щоб гепнути ним об землю з усiеi сили.
Та хвiртка в цю хвилину зiрвалась з петель, i в подвiр'я вскочив парубок у червонiй сорочцi, чоботях «бутилками», з гармонiею за плечима.
– Наших б'ють! – лементував парубок. – Гей, Нарцисе! Сюди!
Данило теж стрибнув вниз з своеi вишки:
– Батьку! – гукав вiн. – Схаменись, батьку!
– Боженьку! Мати-заступнице! – голосили Меланя з Мартою.
Дiти – Брилевi, колибердiвськi, числом десять, – зняли писк, хто тiкав, хто хлипав, хто хапав мамiв за спiдницi i ховав голови пiд фартухи.





