Мир хатам, війна палацам

– Як же вiдбулася демонстрацiя? – обережно поцiкавився вiн, уриваючи бадьоре наспiвування. – Чи взяли в ньому участь украiнцi? Чи не трапилось якогось ексцесу?

Дiйшла секретарка знала, чого передусiм чекае шеф, i тому заспокiйливо поiнформувала:

– Як пан професор того i жадали, жоден жовто-блакитний стяг не замайорiв над лавами загальноi демонстрацii. Нацiонально-свiдомi украiнцi святкували собi окремо бiля Святоi Софii, iз спiвами i танцями. – Грушевський задоволено пирхнув: браво! Це вже була неабияка перемога! – Лозунги над демонстрацiею були: «Хай живе свобода!», «Довiряемо Тимчасовому урядовi!»… Але, прошу пана професора, – сумувато i чомусь пошепки зауважила секретарка, – соцiал-демократи бiльшовики з усiх пiдприемств та органiзацiй крамольно ся видiлили в зовсiм окрему колону i пройшли Хрещатиком геть пiсля всiх.

– Окремо? Яке нахабство!

– Так, прошу пана професора, – винувато пiдтвердила секретарка, немов визнавала свою вину за таке неподобство.

 – На чолi з органiзацiями заводу «Арсенал» та Третього авiацiйного парку i з окремими гаслами на прапорах, пане професоре!

– Якi ж то гасла?

– «Хай живе мiжнародна солiдарнiсть пролетарiату!», «Вимагаемо восьмигодинноi робочоi днини!», «Земля – селянам!», «Фабрики – робiтникам!»…

– Так багато гасел? Але ж то цiла програма!

– І ще одне гасло, пане професоре: «Хай живуть Ради!».

– Хе!.. Ради! Живуть! Хай!..

Це вже було занадто! А в Радах – хто? Пролетарiат.

А пролетарiат – хто? За категоричним твердженням професора Грушевського, украiнського пролетарiату не було: пролетарiат на Украiнi був або росiйський, або поросiйщений. Таким чином, Ради депутатiв, на думку професора Грушевського, може, й мали якийсь демократичний сенс на Московщинi, де був свiй, з москалiв, пролетарiат, але на Украiнi вони – тiльки ще один спосiб поросiйщення, нехай i «революцiйного». До бiса з тими Радами депутатiв!. .

– Дозвольте, пане професоре, далi? Бiльшовицька колона спiвала украiнську пiсню «Шалiйте…»

– Профанацiя! – скрикнув Грушевський. – І провокацiя! – Вiн навiть загилив кулаком об стiл. – Складiть прокламацiю до населення про те, що бiльшовики пiдступно вдаються до украiнського пiсенного слова!

– Гаразд, пане професоре!

– Хто там у них – нагадайте – веде провiд?

– Голова мiського комiтету – Юрiй П'ятаков.