Європейська криптологія

І все-таки, коли така задача вимагае надмiрного напруження i незвичайних витрат часу, напруження не повинно бути безперервним, не слiд навантажувати мозок надмiрно, тому що занадто великi зусилля i тривале розумове навантаження призводять до нервового виснаження, пiсля якого голова вже менш придатна для подiбних речей та з неi вже не вичавиш нiчого…»

А далi Порта подiлився з читачем своiм власним практичним досвiдом роботи: «Крiм того, дуже важливо, щоб повiдомлення було написано рукою автора або митецького переписувача, тому що якщо перехоплене повiдомлення буде скопiйовано неправильно або якщо воно вийде з-пiд руки людини, незнайомого з мистецтвом шифру, то в результатi, оскiльки правопис порушений, будь-яка iнтерпретацiя повiдомлення буде блокована».

Подiбний досвiд приходив тiльки до криптоаналiтика, що мав справу з повiдомленнями, у яких букви часто були пропущенi, переставленi або замiненi на iншi. Це траплялося лише при обробцi дiйсних криптограм. Завдання, що зустрiчалися в книгах з криптоаналiзу того часу, завжди були бездоганно складенi з точки зору правопису й тому легко вирiшувалися.

Скорiше за все, Порта регулярно займався криптоаналiзом, виконуючи доручення папськоi курii.

Повною мiрою чудовi здiбностi Порти проявилися при рiшеннi найбiльш важкоi проблеми криптоаналiзу епохи Вiдродження – розкриттi багатоалфавiтних шифрiв. Незважаючи на високу оцiнку цих шифрiв криптоаналiтиками того часу, Порта вiдмовився визнати iхню невразливiсть i розробив для них методи розкриття.

Хоча цi методи не були унiверсальними, iхня основна цiннiсть складалася в застосованому Портою смiливому пiдходi, що й привiв його до успiху.

Для початку Порта спробував прочитати шифротекст, який його сучасниками був зашифрований за допомогою спецiального приладу. Цей прилад складався з двох дискiв: внутрiшнього нерухомого диска, на який за годинною стрiлкою був нанесений алфавiт вiдкритого тексту, i зовнiшнього рухливого диска з низкою вигадливих шифрознакiв.

Зовнiшнiй диск пiсля зашифрування черговоi букви повертався за годинною стрiлкою на один крок. Порта помiтив, що якщо в якому-небудь словi вiдкритого тексту три букви пiдряд стояли в алфавiтнiй послiдовностi, той самий шифрознак 3-разово повторювався у шифротекстi. Це допомогло йому прочитати криптограму.

Потiм Порта модифiкував розроблений ним метод, щоб дешифрувати iншу багатоалфавiтну криптограму, яка була складена згiдно з принципом Джованi Белазо.