Європейська криптологія

Практично це було «двiйкове кодування» букв латинського алфавiту – те ж саме, яке використовуеться зараз у комп'ютерах (див. таблицю).

По сутi, це була бiнарна система стеганографii, оскiльки за допомогою шрифтiв двох видiв (наприклад, «А» i «В») у букви довiльного (нетаемного) тексту потай вносилася додаткова (таемна) iнформацiя. Кожнiй буквi таемного послання ставилося у вiдповiднiсть п'ять букв звичайного вiдкритого тексту.

На початку XVII столiття Матео Арджентi, криптолог папськоi канцелярii, склав посiбник з криптологii на 135 аркушах, що був виданий у плетiннi з телячоi шкiри.

У цiй книзi вiн повторив iдею Чико Сiмонеттi щодо використання деякого слова як ключа для отримання змiшаного алфавiту. Наприклад, ключове слово «UKRAINE» дае такий змiшаний латинський алфавiт:

U K R A I N E B C D F G H J L M O P Q S T V W X Y Z

Такi змiшанi алфавiти часто використовувалися як алфавiти шифротексту в шифрах простоi замiни. З метою ускладнення шифру простоi замiни Арджентi рекомендував не роздiляти слова, використовувати «омофоннi» замiни, вставляти у шифротекст велику кiлькiсть «пустишок» (?), усувати пунктуацiю, не вставляти у шифротекст вiдкритi слова («клер») тощо.

Для букв, що часто траплялися у словах, вiн ввiв декiлька позначень, а для сполучень букв, що часто траплялися у текстах, – окремi позначення. Пiзнiше подiбнi iдеi одержали широке поширення.

Приведемо приклад шифру Арджентi:

A. B.. C.. D.. …E…..F.. G.. H.. I. L.. M. N..O. P

1 86 02 20 62,82 22 06 60 3 24 26 84 9 66

Q…R…S… T.

. …U…..Z. ET CON NON CHE 

68 28 42 80 04,40 88 08.. 64.. 00… 44.. 5,7

Слово «UZHGOROD» може бути зашифровано багатьма способами, наприклад: 0488600659289720 або 754078856070692859205577.

Найбiльшим досягненням Арджентi вважаеться розроблений ним буквений код (номенклатор), у якому 1200 букв, складiв, слiв та цiлих фраз замiнялися групами букв.

У XVII столiттi найбiльш цiнною iсторичною працею в сферi криптологii були твори Густава Селена (псевдонiм Августа II герцога Брауншвейг-Люнебурга, князя Брауншвейг-Вольфенбюттеля) (1579—1666) «Криптописьмо i криптографiя» (лат.

Cryptomenytices et cryptographie): «Дев'ять книг Густава Селена, у яких викладаеться навчання про приховання змiсту i тайнопису, написане Йоганом Тритемiем, настоятелем у Спенхеймi i Хербиполенi, чоловiка чудесного розуму i схованих магiчних здiбностей. Тут же викладенi важливi способи й iнших авторiв. 1624 р.».