Радянський спецзв'язок

У 1893 роцi була споруджена ще одна станцiя на Подолi, що мала 300 номерiв.

Історичною для Киева стала весна 1901 року, коли була змонтована перша телефонна каналiзацiя. У траншею укладались цилiндричнi бетоннi труби на 12 та 24 канали, дiаметр кожного з яких був 90 мiлiметрiв. Колодязi телефонноi каналiзацii будувались «серйозно та надовго».

В подальшi роки модернiзацiя продовжувалась. В 1904—1912 роках емнiсть кабельних мереж зросла до 4000 пар, а емнiсть станцii до 4200 номерiв. Покращилась також i якiсть зв'язку.

Але попереду виникли новi ускладнення – попит на телефонний зв'язок значно перевищував технiчнi можливостi телефонноi мережi, i вже у 1912 роцi всi емностi були задiянi та технiчнi можливостi для розвитку вичерпано. На той час телефонна щiльнiсть складала 0,9 телефону на 100 киян.

Новим етапом розвитку електрозв'язку було закладення фундаменту нового примiщення Мiськоi телефонноi мережi замiсть старого за тiею ж адресою. Сталося це 12 липня 1912 року. Слiд зазначити, що ця будiвля стоiть i досi та розмiщуеться там Державна Радiокомпанiя Украiни.

Роботу з реконструкцii примiщення було закiнчено у жовтнi 1914 року. Незабаром якiсть зв'язку покращилась, а попит значною мiрою був забезпечений. У цьому ж роцi телефонна щiльнiсть уже склала 1,6 апарата на 100 мешканцiв Киева. Киян тодi було 261 тисяча, а телефонiв в мережi – 4178.

АТС iз машинним шукачем у Росii почали поширюватися тiльки з 1929 року з вiдкриттям у Ростовi-на-Дону першоi АТС емнiстю 6 тисяч номерiв, а у 1930 роцi -двох АТС у Москвi на 8 i 7 тисяч номерiв.

Побудову цих станцiй здiйснював Ленiнградський завод «Червона зоря» за технiчною та технологiчною документацiею шведськоi фiрми «Ерiксон».

24 червня 1934 року Киiв став столицею Украiни, та з цього моменту для розвитку украiнського електрозв'язку наступив новий етап – бiльш жвавого та iнтенсивного розвитку. Саме в той час i виникло окреме пiдприемство – Киiвська мiська телефонна мережа (КМТМ). Вже у липнi 1934 року була введена в експлуатацiю АТСДК на 900 номерiв.

Ця АТС безпосередньо обслуговувала урядовi установи. Проектом реконструкцii КМТМ передбачалось будiвництво 4-х АТС та оновлення лiнiйно-кабельного господарства.

У жовтнi 1935 року з введенням в експлуатацiю АТС емнiстю 10 тисяч номерiв, на неi були переключенi всi 6650 абонентiв з ручноi телефонноi станцii «ЦБ». Друга АТС машинноi системи на 6 тисяч номерiв, що знаходилась на вулицi «Хрещатик», почала працювати в 1937 роцi.