Російська криптологія

У дiлових паперах нерiдко вживалося слово «переклад», коли мова йшла про розшифрованi листи, i згадувалися «перекладачi» – особи, що займалися не тiльки власне перекладом кореспонденцii, але й ii розшифруванням. У Посольському наказi, наприклад, перекладачем польських листiв був Голембовський. Вiн же «перекладав», тобто розшифровував листи, написанi тайнописом, якi приходили з Польщi. П.П.Шафiров, посилаючи Головкiну листа польських мiнiстрiв, писав: «А цифирь такая, чаю, есть у Голембовского».

Ключ до шифру вручали безпосередньо тiй особi, з ким належало листуватися.

Проте частини ключа могли пересилатися з нарочними. Для цього iх упаковували в конверт, який опечатувався декiлькома сургучними печатками. На конвертi iнодi писалося iм'я нарочного. Так, у 1709 роцi Я. У. Полонському було доручено стежити за рухом вiйська бобруйського старости та не допускати його до з'еднання з корпусом шведського генерала Крассау. Полонський був зобов'язаний застосовувати шифр. «При этом посылаем к Вам ключ, – писав Петро, – и ежели сей посланный здорово с ним поедет, и о том к нам отпиши, дабы мы впредь нужные письма могли тем ключем писать и посылать».

Повiдомлення кореспондентiв, отриманi КЗС, читалися секретарями експедицii при отриманнi iх з пошти, написанi шифром розбиралися ними або пiдпорядкованими ним нотарiусом-реестратором, канцеляристом i копiiстами. Пiсля цього секретарi були зобов'язанi, якщо президента i вiце-президента в КЗС не було, посилати цi реляцii до них додому, а пiд час засiдань КЗС про них доповiдати, записувати резолюцii, що накладалися на них, i складати у вiдповiдь рескрипти.

Цi рескрипти прочитувалися на наступному засiданнi, причому, згiдно з наказом вiд 5 квiтня 1716 року, i чорновi iх списки, i переписанi начисто пiдписувалися всiма членами КЗС та скрiплялися секретарем. Потiм текст рескрипту зашифровувався та направлявся у вiдповiдну адресу з кур'ером. Вся робота КЗС була строго регламентована. Вхiд в апартаменти КЗС дозволявся тiльки особам, що там служили.

Інструкцiя вiд 11 квiтня 1720 року, в якiй було встановлено побудову КЗС, закiнчувалася приписом, як зберiгати державнi печатки i «цифирные азбуки».

Для збереження листа в таемницi застосовувалися вiдповiднi охороннi заходи. Так, лист Петра I до Огильвi вiд 17 лютого 1706 року супроводжувався таким записом: «Февраля в 17 день цыфирью Реновою. А посланы в 22 день; замешкались за тем, что азбуку переписывали и в пуговицу вделывали. Посланы с маером Вейром».