Російська криптологія

Катерина ІІ особисто придiляла значну увагу шифруванню повiдомлень. Так, вiдправляючи Олексiя Орлова до Європи з розвiдувальним завданням, вона забезпечила його «нарочно сочинённым цифровым ключом», додавши, що «этот ключ используется для корреспонденции вашей с Нами, которая по важности предмета свого требует непроницаемой тайны». Орлову були наданi також окремi шифри на росiйськiй, нiмецькiй та французькiй мовах для листування при необхiдностi з росiйськими послами «при государственных дворах». Для забезпечення шифрованого листування Орлов мав надiйних i пiдготовлених «служителей канцелярских».

У той перiод у Росii з'явилися «циркулярнi» шифри, тобто загальнi шифри у послiв i КЗС, що дозволяло оперативно передавати послам единi вказiвки, накази тощо.

Таким чином, до середини XVIII ст. в Росii була створена мережа загального шифрованого зв'язку. Загальний шифр отримав назву «генеральная цифирь». Разом iз ним збереглися й «iндивiдуальнi» шифри для зв'язку «центру» з кореспондентами мережi.

Кожний кореспондент, як правило, мав декiлька «iндивiдуальних» шифрiв.

З «генеральных цифирь» XVIII ст. вiдомi такi:

– 1762 року на росiйськiй мовi, за допомогою якоi обмiнювалися кореспонденцiею з КЗС i мiж собою: Бестужев-Рюмiн (Париж), Кейзерлiнг (Вiдень), Корф (Копенгаген), Панiн (Стокгольм), Голiцин (Лондон), Пушкiн (Гданьськ), А. Симолiн (Мiтава), Д. Симолiн (Регенсбург), Салтиков («закордонна армiя»), Обрiзкiв (Константинополь);

– 1762 року, що об'еднувала тих же кореспондентiв, але листування по нiй можна було вести вiдразу на 3-х мовах: росiйськiй, французькiй i нiмецькiй.

Додатково цей шифр у 1764 роцi був даний генерал-майору князю Репнiну, що прямував як повноважний мiнiстр до прусського двору, а також генерал-аншефу князю Волконському;

– 1764 року на росiйськiй i французькiй мовах, яка була розiслана росiйським представникам у Вiднi, Варшавi, Копенгагенi, Лондонi, Стокгольмi, Берлiнi, Гаазi, Парижi, Дрезденi, Мiтавi, Регенсбурзi, Гданьську, Мадридi, Гамбурзi, Константинополi;

– 1768 року на росiйськiй i французькiй мовах була розiслана у тi же 15 адрес;

– 1771 року на французькiй i росiйськiй мовах, яка була розiслана у Мiтаву, Гданьськ, Берлiн, Дрезден, Париж, Мадрид, Гаагу, Лондон, Гамбург, Копенгаген, Стокгольм, Вiдень, Регенсбург, Варшаву, командувачу 1-ою i 2-ою армiями генерал-фельдмаршалу графу Румянцеву, генерал-аншефу князю Долгорукову.