Російська криптологія

Цим способом, зокрема, був зашифрований текст, вiдлитий на великому дзвонi Саввiно-сторожевського монастиря пiд Звенигородом. Зашифру-вання тексту, за припущенням учених, здiйснив сам цар Олексiй Михайлович. Дешифрований вiн був фiлологами М.Ф.Калайдовiчем, А.І.Єрмолаевим, князем П.П.Лопухiним i ротмiстром М.С.Сурiдiним.

А.І.Єрмолаев з приводу цiеi обставини висловився так: «Сия надпись во многих отношениях достойна особенного внимания. Представляя нам любопытный образец русской тайнописи (стеганографии) XVII века, она доказывает, что в России в старину шифры были пригодны не для одних дипломатических переписок или для внесения в книги разных обстоятельств, которые затейливые люди того времени ухитрялись сделать непонятными для многих из своих современников, долженствовавших быть видимыми народом…»

2.

 Криптологiя Петра Першого

Першим iз росiйських царiв, який чiтко усвiдомив важливiсть шифрування депеш i розвитку шифрувальноi справи для забезпечення безпеки держави, був Петро I Великий (1672—1725).

Епоха його правлiння характеризуеться посиленням Росiйськоi держави, всiх його управлiнських структур, а також структур виконавчоi влади. Петро І здiйснив ряд найважливiших реорганiзацiй: органiзацiю мануфактури, будiвництво гiрських i заводiв зброi, розвиток торгiвлi, включаючи мiждержавну, створення Сенату – найвищого органу влади у справах законодавства i державного управлiння, створення колегiй.

Активна зовнiшньополiтична дiяльнiсть Петра І вимагала створення постiйноi криптологiчноi служби, здатноi забезпечити ефективний захист власних повiдомлень i розкриття дипломатичного листування iнших держав.

Спочатку функцii криптослужби виконував «Посольский приказ», пiзнiше паралельно з ним почала функцiонувати «Посольская канцелярия» при Петрi.

Указом вiд 18 лютого 1700 року на чолi «Посольського наказу» i наказiв, що належали до нього, був офiцiйно поставлений видатний дiяч i дипломат раннього перiоду петровського часу Федiр Олексiйович Головiн (1650—1706).

Вiн змiнив там думного дяка Є.І.Украiнцева, який у 1699 роцi був вiдправлений послом до Константинополя на росiйському кораблi, що вперше з'явився у водах Босфору.

При своему призначеннi Головiн отримав звання «початкового президента державноi посольськоi канцелярii». Як генерал-адмiрал Головiн одночасно управляв флотом, очолював збройову палату, монетний двiр, малоруський наказ.