Стеганографія. Історія спецзв'язку

В одному з листiв до Берлiна Панiн писав: «Не имея под рукой симпатических чернил, к помощи которых я обычно прибегаю, сегодня при написании прилагаемого письма я использовал лимонный сок. Следовательно, при обработке не следует опускать его в азотную кислоту, а надо подогреть».

У 1797 роцi дружина майбутнього росiйського iмператора Олександра I велика княгиня Єлiзавета Олексiiвна у листуваннi зi своею матiр'ю використовувала молоко i радила рiдним: «Замiсть того, щоб тримати лист над вогнем, можна так само посипати його вугiльним порошком; це робить видимим написане й у такий спосiб можна писати по обидва боки».

Симпатичне чорнило наприкiнцi XVIII столiття одержало широке поширення й у Пiвнiчнiй Америцi. Його використовували у своему листуваннi брати Калпери, один iз яких був агентом американцiв у Лондонi. Це унiкальне чорнило поставляв iм лiкар з Лондона сер Джеймс Джей – брат першого головного американського суддi Джона Джея. Це стало першим в iсторii США випадком широкомасштабного застосування симпатичного чорнила.

Джеймс Джей через багато рокiв розповiв iсторiю з чорнилом в одному зi своiх листiв, де описав утворений ним спосiб складання невидимого чорнила для зв'язку зi своiм братом Джоном у Нью-Йорку. Зокрема, вiн вiдзначав, що «цiею рiдиною постачали також генерала Вашингтона, i в мене е його лист iз визнанням ii велико)» користi та з проханнями про подальшi посилки…»

У липнi 1779 року генерал Вашингтон, що вiддавав належне захисту зв'язку, в одному зi своiх листiв писав: «Усе бiле чорнило, яке я мав… вiдправлене полковником Уебом у скляночцi №1.

Рiдина в скляночцi №2 е доповненням, що робить першу рiдину видимою при змочуваннi нею паперу м'якою щiткою пiсля того, як перша висохне… Я прошу нi за яких обставин нiколи не говорити про одержання вами таких рiдин вiд мене або будь-кого iншого». Цей тайнопис дозволяв американцям успiшно переборювати англiйську цензуру.

Англiйцi також широко використовували тайнопис. Зокрема, у iхнiх агентурних посланнях застосовувалася галодубильна кислота, що е сiрчанокислим залiзом (цей рецепт був запозичений з книги Джованi Порта «Магiя природна»).

У XIX та на початку ХХ столiття в Росii стеганографiю активно використовували рiзнi пiдпiльнi революцiйнi органiзацii, що були опозицiйними до влади, такi як «Земля i Воля», «Народна воля», РСДРП, БУНД (еврейська пiдпiльна органiзацiя), есери, анархiсти тощо. Дуже широко хiмiчне листування застосовували «народники» 1870-х рокiв.