Старший боярин (збірник)

По цей бiк столу, просто його, одвернувши убiк голову, нiби на те, аби не дивитися на осоружного низенького панка, сидiв чорний чоловiк у сивiй чемерцi i в черевиках. Мiж колiньми була дворурна рушниця. На неi вiн злягав правим плечем, нiби на ковiньку[68 - Ковiнька – палиця iз зiгнутим кiнцем (на зразок ключки) для спортивних iгор та забав.]. Все це в Гордiевiй душi збуджувало незвичайну цiкавiсть. І вiн, притаiвши дух, дивився i слухав, як загiпнотизований, для якого немае нi минулого, нi прийдешнього, а тiльки передочне сучасне.

І почав говорити риженький озброений панок:

– Шановний пане Мелето Свердельцю, чи ви знаете, яку повиннiсть накладае на всякого свого члена наше братство перед кожним допитом?

Чорний, не дивлячись на того, що питав, зневажливо вiдказав:

– Знаю.

– А яку?

– Петька, чого ти в'язнеш до мене? – замiсть вiдповiдi визвiрився Сверделець.

– Чого в'язну, бо я тобi не Петька, а Петро Пахомович, i питаю те, що кожного братчика в таких випадках питався.

Кажи, знаеш, що треба робити перед кожним допитом?

– Кажу тобi, що знаю.

– Знаеш, що на час допиту треба вiддати зброю кухаревi?

– Знаю.

І риженький чоловiчок гукнув на все пiдземелля:

– Канарей!

І з тих дверей, що були поруч з вихiдними i яких Лундик не помiчав до цiеi хвилини, вийшов кремезний чоловiк у засмальцьованiм, колись, видно, бiлiм фартусi, що затуляв йому ввесь передок вiд колiн аж пiд чорну широку бороду.

– Забери зброю в члена нашого братства пана Свердельця, – промовив урочисто Петро Пахомович.

Канарей пiдiйшов, а чорний чоловiк розгорнув поли чемерки[69 - Чимерка або чемерка – приталений чоловiчий одяг з призбираною спиною.] i сказав:

– Бери.

Той, витягти з кишенi револьвер i взявши з-пiд руки Свердельцевоi рушницю, заговорив:

– Бiсова й печаль, якi менi тяжкi обов'язки.

Майже щодня як не вiд того братчика, то вiд того мушу брати мiж кочерги зброю. Неначе якiсь нетесанi палицi на собак, чи якiсь копистки, чи рогачилна. Деркачику, а вiдчини, будь ласка, ширше дверi для мене i для цiеi гармати. Що вже не зброя, а нiмий кухарський причандал.

Деркач вiдчинив ширше i зачинив, коли Канарей туди пройшов.