Тигролови

Все те рiзне вiком, фахом, статтю i уподобаннями, але все тут мае спiльну рису – рису шукачiв чогось i збiгцiв кудись – рису шукачiв щастя i збiгцiв у невiдоме.

Все те вирвалось з однiеi остогидлоi дiйсностi, з одного кiнця свiту i мчить на зламання карку в iнший, утiкаючи вiд всього i женучись за всiм, утiкаючи вiд прикрого вже, а може, й проклятого, i женучись за благословенним, за ще незнаним, небаченим, неопiзнаним, але прекрасним, привабливим.

Рису б ту можна назвати лихоманкою.

Так, лихоманкою хворобливого гону в напiвсконкретизовану химеру, в якусь загадкову, екзотичну краiну, в якесь ельдорадо, десь туди, де ще iх не було.

Риса та е спiльним знаменником для всiеi цiеi маси людей – маси мандрiвникiв, що заселяють цей оригiнальний свiт на колесах.

Проте для бiльшостi з них те «кудись» було досить сконкретизоване. Вони iдуть на ДВК, що десь там, на другiм кiнцi свiту, на берегах Тихого океану. І там той дiйсний, справдi казковий свiт.

І там те справжне золоте ельдорадо, що про нього стiльки чуто, читано, мрiяно i передумано.

Ось туди все це й мчить. Мчить без вiддиху i без оглядки. Котиться, погойдуеться, дрiботить експансивно. Мерехтить над прiрвами, перелiтае мостами, заходиться смiхом i зойкае над проваллями, пролiтае тунелi, зажмурившись, – i жие…

Жие реальним i напiвфантастичним, але безжурним, рожевим життям. Веселковим, напруженим. Як той метелик-одноденка… Любиться… Свариться… Одружуеться… i розлучаеться… І фантазуе, вигадуе i вiрить, загубивши грань мiж реальним i фiкцiею.

Химерний екстериторiальний свiт! Свiт блаженноi незалежностi вiд будь-якого «спец»– i «проф» навантаження, вiд будь-якоi «спец»-, «проф»– i «парт» дисциплiни, вiд шипiння примусiв i начальникiв, вiд безконечних черг за калошами i безконечних «чергових зборiв» у цехах, на службi i вдома. Свiт iдеальноi свободи i повноi вiдсутностi диктатури, якщо не брати до уваги диктатуру кохання та переступлення влади кондуктором.

Свiт пригод i романтики, свiт поцiлункiв i преферансу, фантастичних iсторiй, небувалих подiй, трансформованих призмою екзальтованоi фантазii.

Свiт благословенноi свободи, купленоi за готiвку разом iз плацкартою.

Мелькають днi i ночi, i знову днi, i знову ночi. Утiкають лiси, i пустелi, i гори… Утiкае десь цiлий свiт, розпливчастий i туманний, нереальний свiт, поставлений шкереберть.