Кінець світу. Том 1. До…

Кiнець свiту. Том 1. До…

Василь Базiв

Василь Базiв – автор роману «Хрест», що вийшов друком у видавництвi «Фолiо» 2011 року, знаний в Украiнi полiтик, дипломат, вчений, письменник. Мае найвищий дипломатичний ранг Надзвичайного i Повноважного посла. Професор глобалiстики Мiжнародного унiверситету «Украiна».

«Кiнець свiту. До i пiсля…» – космологiчно-техногенне розслiдування у двох томах, у якому автор подае унiкальну версiю покликання людства та його галактичноi долi, викладену в календарi майя. Перший том «Кiнець свiту.

До…» – це несподiваний i захоплюючий погляд на походження земного життя, на матрицю численних цивiлiзацiй гомо сапiенс, на видимий i невидимий свiт на Землi впродовж останнiх сотень тисячолiть, вiдколи владарюе планетою богоподiбна iстота – ii Величнiсть Людина.

Вiдправною точкою другого тому «Кiнець свiту. Пiсля…», що вийде друком упродовж 2012 року, е твердження майя, що ми, нинiшнi земляни, – це п’ятий комплект людства пiсля попереднiх чотирьох, знищених у результатi глобальних катастроф.

Але чи буде останнiм наш п’ятий склад людства, який мае проiснувати 1 872 000 днiв, з яких 21.12.2012 – останнiй?…

Василь Базiв

Кiнець свiту

1. До…

Сага про космологiчну долю людства у двох томах

Том 1

Пролог до епiлогу

Людство дуже схоже на людину – не вiрить у кiнець. Тим часом ця свята наiвнiсть ще нiкого не вберегла вiд кончини. Де тi, що не вiрили, що помруть? Усi повмирали. Таких, що не вiрили i живуть вiчно, не було, немае i не буде.

Так само iз людством, як i з людиною, – був десь там на днi еволюцii день перший – мусить бути й останнiй. День народження i День смертi. Початок i кiнець.

Мiфам про кiнець свiту не менше вiку, нiж самому цьому свiту. Впродовж тисячолiть усноi i писаноi iсторii несть числа провидцям, якi чорними фарбами малювали не майбутне, а порожнечу на його мiсцi. Не тiльки священна книга трьох провiдних релiгiй свiту Бiблiя мiстить канон про Апокалiпсис. Нема таких релiгiй, якi б не передбачали кiнець свiту.

Моя мати, галицька селянка, про майя не чула, але добре знала Бiблiю i мало не щодня вживала це грiзне словосполучення – кiнець свiту. Глибоко вiруюча жiнка, якiй судилося жити в осоружнiй атеiстичнiй державi, вважала неможливим, щоб свiт, який не визнае Бога, мав право на iснування. Цей силогiзм я чув вiд неi мало не щодня. Радянський Союз мусить зникнути – це була одна iз перших iстин, яку менi довелося засвоювати iз молоком матерi.