Кінець світу. Том 2. Пiсля…

Концертний комплекс у виглядi майянського стадiону iз тими самими трьома площинами iгрового поля. А от трибуни – то вже по-нашому. Не так, як Ноу Камп у Барселонi, де команда – найсильнiша на планетi, а футбольна чаша – найбiльша в Європi, 100-тисячна, але тут теж кiлька тисяч вмiщуеться. Якщо ви поважаете себе на рiвнi жерцiв майя, то можете зайняти вiп-трибуну, де для вас накритий стiл, бо то саме час вечеряти.

А на сценi чи аренi – велична концертна вистава зi всiма без винятку жанрами мистецтва – вiд народного танцю до рок-музики, вiд фольклору до модерну.

Три тисячi артистiв беруть у цьому участь протягом трьох годин.

Мушу сказати, що на такому концертi я ще не був нiколи ужиттi. Нiчого подiбного немае яку самiй Мексицi, бо на цей концерт iдуть спецiально мешканцi столичного мегаполiсу, а також охочi до концертного монументалiзму американцi.

Звичайно ж, найбiльш вражаючий перший акт – мистецтво майя. Тiльки iз великоi поваги i любовi до своiх дивовижних предкiв можна вивести на сцену iхнiй сукупний образ у виконаннi доброi тисячi артистiв.

Вiдтворення древнього нацiонального мистецтва – це завше топово-екзотичне видовище для гостя, але майя дрес-код – це теж не вiд свiту цього. Розпочали iз тоi самоi гри у м’яч. Постановники вiдтворили все так, як було. Заплющуй очi – i перенось себе у Чечен Іцу тисячолiтньоi давностi.

Саме так усе це виглядало, i вам дають можливiсть це побачити, вiдчути, пережити, осмислити нетлiнними засобами мистецького перевтiлення.

Бо життя – коротке, а мистецтво – вiчне. Воно переносить людину у стан Вiчностi, де немае нi часу, нi простору, i не важливо, яке це мистецтво – вершинний спектакль чи генiальна книга.

А друга потужна моя власна рефлексiя – танцювальний одяг майя. Якби менi показали вiдеозапис цього дiйства, я би подумав, що воно вiдбуваеться не посеред джунглiв Юкатану, а бiля пiднiжжя бескидiв Карпат.

Вишивка – от без чого майя уявити не можна. Вiд того дня, як бiля пiднiжжя спiвучоi пiрамiди у Чечен Іцi я купив вишивку храму Кукулкана, i далi по всiх мандрiвних дорогах я не зустрiв жодного тубiльця, який би не був прикрашений вишивкою.

Особливо виразно виглядають офiцiантки у тутешнiх ресторанах – iхнi сукенки прикрашенi мереживом не лише навколо шиi, а й до самого долу. Там майже немае незаповненого тла – суцiльне мереживо з ниток, суцвiття яких витворюе рукотворну гаму краси, вiд якоi очей не вiдведеш.