Кінець світу. Том 2. Пiсля…

Руку iз вiкна «Хiлтона» можна висунути, але на мiсцi цих найвищих споруд у найграндiознiшому на планетi Нью-Йорку – порожнеча.

Внизу, на мiсцi тих знищених будiвель, неначе проступае вода. Там, де вони стояли, зробили меморiальнi фонтани. Як пам’ятники на могилах.

Тут загинули чиiсь сини i дочки, батьки i матерi. Хоча що тут нового – при збройному нападi гинуть люди. Дивно, якби вони не гинули.

Але збройний напад – на кого? На того, у кого зброi масового знищення бiльше, нiж в усiх iнших держав, разом узятих.

На державу, громадян якоi захищае наймогутнiша у всi часи армiя свiту. На державу, на яку за усi столiття ii iснування нiхто нiколи не нападав. Окрiм хiба що божевiльних кремлiвських олiгофренiв, тут нiколи не уявляли собi iншого ворога.

І хто напав? Лахмiтники. Із дна глобального стакана, де осiв мусульманський мiльярд. Дно напало на вершок.

Нова ера пiсля 11 вересня означае, окрiм усього iншого, те, що страшнiшою зброею, нiж атомна бомба, е бомба-людина.

Людина, яка себе пiдривае жахливим вибуховим пристроем, що називаеться – затьмарена ненавистю свiдомiсть.

Бомба на поясi власного тiла, а навколо люди, якi не бояться тебе, бо ти теж людина. На мирнiй вулицi посеред мирного мiста у мирний час. Бомба-людина за штурвалом лiтака, для якоi важко й сказати, яка радiсть бiльша – вiдiбрати життя у себе чи у своiх ворогiв.

У своему готельному номерi я знайшов кольоровий проспект про Нью-Йорк, виданий ще у ту, минулу, еру. До 11 вересня… Є там фото тих самих близнюкiв.

Але от текстiвка. Якщо ви будете сидiти на вершинi цього хмарочоса у ресторанi, який так i називаеться – «Вiкна свiту», то лiтаки будуть пролiтати повз цi вiкна нижче вiд вас, пiд вами.

Прочитавши, я здригнувся, дивлячись за вiкно. Може, це слово недоречне, але воно мае й таке значення – iдея могла народитися у божевiльнiй фанатичнiй головi саме у тому, вже неiснуючому ресторанi, при спогляданнi на тi самi лiтаки, якi пролiтали поруч, як птахи. А якщо поруч, то чому iх не спрямувати у тi самi вiкна…

Знищенi будiвлi-близнюки – не тiльки символи могутностi золотого мiльярда людства, який володiе 80 вiдсотками земних багатств.

Тут працювали i загинули на робочих мiсцях люди, якi мали зарплату не менше мiльйона доларiв. Мозковий центр свiтовоi економiки. Креативний цвiт людства. Мудрiшi, а може, й наймудрiшi iз людей.

Згоден, що тих 80 вiдсоткiв у розпорядженнi 15 вiдсоткiв – так не мае бути, i треба робити висновки.