Кінець світу. Том 2. Пiсля…

Був би лише кiнець…

Залишаю право на скепсис щодо виживання за вами, шановний читачу. Зрештою, виживати чи нi – приватна справа кожного.

Мене однаковою мiрою вражае як апокалiптична вiра у кiнець, так i фанатична вiра врятуватися, коли все полетить у прiрву.

Можливо, наш нео-Ной не радить рятуватися у Карпатах лише тому, що нiколи не був тут, неподалiк вiд мого пiдкарпатського села. Але давайте спробуемо помислити на цю тему – як би виглядало оте спасiння тут, у нас, як виживати абсолютнiй бiльшостi населення, що нижче рiвня бiдностi i нижче навiть стандартiв життя африканцiв на пiвдень вiд Сахари?

У багатьох голлiвудських фiльмах американцi змальовували напад на Нью-Йорк i накаркали.

Не менше наврочено i «кiнцiв свiту». Один iз блокбастерiв називаеться «Зустрiч iз безоднею».

У фiльмi е така сюжетна лiнiя. Невблаганно очiкуеться зiткнення iз велетенським метеоритом, пiсля чого земна поверхня перетвориться на пустелю.

Що зробити, щоб зберегти рiд людський? Треба у сховищах, набудованих на випадок ядерноi вiйни, заховати частину населення, нащадки яких вийдуть на сонце, коли на планетi умови для життя вiдновляться.

Але сакраментальне запитання: кого зберегти, а хто мусить загинути?

Уряд США щодо своеi територii i народу приймае таке рiшення: залишаеться в живих цвiт нацii – за списком видатнi таланти у науцi, мистецтвi, бiзнесi, а решта – тягнуть лотерею. Невблаганно i жорстоко, але справедливо.

Залишаться живими лише тi, якi витягнуть власноруч квиток iз правом на життя. У таку фатальну i трагiчну мить головне для влади – дiяти однаково справедливо до усiх громадян.

Слава Богу, що це лише фiльм. Але як би вчинили сценаристи, якби моделювали ситуацiю не на американському, а на сучасному украiнському грунтi?

Американський варiант не пройшов би, бо тут, у нас, зовсiм iнша логiка поведiнки влади. У нас би найперше залишили живими усiх членiв правлячих партiй, а потiм ще й кумiв, племiнникiв та сватiв рiзнокольорових вождiв.

У фiльмi про нас правлячий клас, включно зi всiма видами опозицiй, повiвся б так, як вiн поводить себе повсякчас у реальному життi одразу пiсля того, як займае мiсця пiд куполом. З одного боку – омандаченi олiгархи з олiгархенятами, з iншого – решта 99 вiдсоткiв «бiомаси». Це виборами вони виборцiв купують, а тут би здали з бебехами.