На нашем сайте вы можете читать онлайн «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)

Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
Краткое содержание книги Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Земляк) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Варя Шатрова i те колесо було для нього чи не найбiльшою окрасою Глинська… В обох вiн знаходив щось вiчне i безнастанне, мабуть, те, що знаходять поети у своiх мареннях. А можливо, то лише його заблукання, з яким вiн мусить кiнчати.
Комунiвська валка вибралась пiзно. Кiнь, на якого ще три днi не малося сiдати, бiг за возом журкуватий, стриг вухами, сторожко зиркав у нiч, сахаючись од кiбцiв та сов, що спурхували в Денiкiнському ровi. Мальвi все ввижався на тому конi поет, чомусь босий, могло бути, що то його душа поверталася додому.
Клим Синиця сидiв поруч, звiсивши ноги з полудрабка, та все бурчав скоромовкою:
– Ти бачила, як ми його ховали? А що могло б iз нього зробитися далi? Ти маеш про це уявлення? Загубити такого генiального сировара! Нi за що нi про що. Ти хоч любила його?
– Любила, Климе Івановичу…
– А ще писав: «Я все золото своiх пристрастей комунi вiддаю!» Доки не з’явилася ти на своему конику… Ну, а зараз – що тобi в комунi робити? Може, завезу тебе до твого Вавилона.
Всю дорогу один iз вавилонських возiв крався за комунiвською валкою, вiн то вiдставав у якомусь ваганнi й щезав у пiтьмi, то знову виринав iз ночi й торохтiв зовсiм поруч, тодi теплим плечем Мальва горнулася до Клима Синицi, нiби шукаючи захисту й порятунку.
Коли вмирае поет, то з ним умирае i те, чого iншi негоднi побачити. З рову все виповзали та виповзали безликi потворнi примари. Клим Синиця не зважав на них, а кiнь не лякався, бо мав на очах шори й перед ним виднiлася лише дорога. На чорнiй рiллi спали волопасики пiсля бiготливого дня – iх також, певне, нiхто не помiчав. А Мальва немовби бачила цих пташат – сонних, наворохоблених i тихих, як грудочки… А то вже у неi вiд поета.
Роздiл десятий
З вузенького венецiанського вiконця мансарди видно мало не всю комуну, ii фiльварки, поля, дороги й рови, якими комуна вiдгородилася вiд одноосiбного свiту, або ж, точнiше буде сказати, старий свiт одгородився вiд неi. На ровах виспiли бур’яни та всiм однаково погрожували своiм насiнням. Лише тепер Клим Синиця збагнув, що з ними ще можна було боротися, доки бур’яни стояли зеленi.




