На нашем сайте вы можете читать онлайн «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)

Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
Краткое содержание книги Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Земляк) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Кiлька ночей ще появлялась у голiм саду хаплива постать, шарудiла в опалому листi, але, впевнившись, що мансарда порожня, примара забула сюди дорогу. Синиця знав – то Данько Соколюк. Вдень, об’iжджаючи комунiвськi поля верхи, бачив його на Абiссiнських горбах, той розорював iх до рудоi глини, щоб вони могли набратися од вiтрiв снаги та сили за зиму.
Одинокий орач на горбах здавався маленьким i впертим, скидався на вiчного польовика. Його вiз стояв пiд горою, нацiлений дишлом у мокре небо, наче ще мав там якусь надiю.
Лише в надобiдню пору сюди прошкував через чужi межi Лук’ян – бився проти вiтру, як птиця, з сiрим вузликом, у важких чоботях, що облипали тванюкою, – мабуть, приносив для орача гарячi обiди. Доки Данько обiдав пiд возом, той напинав на себе мiшечка ворком, ставав до плуга й орав те неродюче поле далi, й тi завзятцi билися там геть за Покрову, аж як забiлiли снiги.
Привiяло Денiкiнський рiв, прибрало його заростi в бiлi, урочисто-печальнi намiтки. Лише дурман порозкривав жабкуватi коробочки та нiби журився, що не встиг розсiятися. Спокiй i бiлизна, од якоi болять очi до сльози i порожнiе душа… Здiймаеться парок над кiньми, легко бiжать сани, що вцiлiли ще вiд пана – чудернацький витвiр зимовоi фантазii.
У Глинську пахло солом’яними димами.
Поспiшав на службу Пилип Македонський у довжелецькiй бекешi, пiдбитiй однотонним хутром. Поземок вiдгортав полу, хутро виднiлося вогненно-руде, на полу мiг пiти i його власний песик, якого закидали непмани камiнням в останню осiнню тiчку з ненавистi до хазяiна.




