На нашем сайте вы можете читать онлайн «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)

Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
Краткое содержание книги Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Земляк) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Заманулося одному з них виглянути – хто iде? Кiнь одразу ж зреагував на очi, що дивилися з шалини. Осiкся, зафоркав сторожко, застриг вухами. Очi належали чорнобородому, який ту ж хвилю щез у шалинi. Клим Синиця дiстав нагана, зiскочив iз вiзка й вистрiлив угору, – то мiг бути сигнал для комуни. Тодi кинув:
– Виходьте! Я вас бачу… Інакше смерть вам усiм.
У вiдповiдь – мертва тиша, чути було, як у ровi бiгають сполоханi мишi. І раптом рейка в комунi – на смертний бiй з бандитами.
– Я кому наказую?! – вiдчув ще бiльшу перевагу свою комунар.
Спершу вийшов один iз пiднятими руками, а за ним i другий, либонь, той, чиi бентежнi очi виявив кiнь. Загнанi, нещаснi, обидва не знали, на яку ногу iм ступити.
– Зброя е?
– Нема зброi…
– Нiякоi?
– Нiякоi…
– А що е? – з недовiрою перепитав Синиця.
– Вошi, гражданин начальник, – посмiхнувся чорнобородий.
– Якi вошi? Що ти верзеш, дурню! А ще в бородi.
– Глинськi вошi. Правду кажу…
Клим Синиця глянув на того, що здався перший.
– Ми сидiли в глинськiй тюрмi… Втекли цiеi ночi. Тому й вошi…
– На вiзок обидва! – наказав iм Клим Синиця, майже здогадуючись, що це тi, за кого напередоднi просив Фабiян.
Посадовив iх на рiзнi полудрабки, спиною один до одного, в такий спосiб роз’еднавши iх, сам усiвся на передку i повiз бранцiв до Глинська.
Цi ж пошилися в денiкiнцi з розпачу, чекали погонi, то не знали, куди подiтися. Один благав iти в комуну, здатися комунi, тодi як другий вiд того напрiч вiдмовився. А деревiй на ровi такий, що в ньому можна ховатися до самоi покрови. Пересидiли б там яку днину, а тодi подалися б свiт заочi.





