На нашем сайте вы можете читать онлайн «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)

Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
Краткое содержание книги Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Земляк) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Великий Данько зараз тьопав до неi, як останне хлопчисько, дерся на Вавилонську гору, мов навiжений, хоч i не мав на неi анi церковного, анi якогось громадянського акта, i прийшов не яким уже й гордим Даньком. Принiс саме лише благання.
Не застав iх на гойдалцi, хоча й, поки дерся на гору, був певен, що вони там, коней iхнiх теж не знайшов у подвiр’i. Хата стояла задумливо, з увiгнутим подвiр’ям, iз тiнями дерев на синювато-бiлих стiнах – та жива графiка нiби робила ii небайдужою до Данькових переживань.
– Це правда?
– Правда, Даньку…
Червоний разок розлетiвся вщент, витiк на лопушки пiд вiкном, вiдтак зачинилося вiкно перед ним, i Данько ще довгенько стояв, затискуючи у жменi гаряче насiння своеi любовi, скам’янiлий, безпорадний перед жiночою зрадою.
Жбурнув у шибки жменьку намиста й навiщось побрiв до гойдалки, на якiй виколихав свою любов.
Ледь-ледь погойдувався, вiдштовхуючись однiею ногою од вичовганоi дорiжки. Чекав, що Мальва ще вийде до нього, i хтозна-доки ще колихався б так, у цiлковитiй нестямi, якби в сараi не заiржав кiнь. Даньковi тенькнуло в серцi, вiн пам’ятав, як iрже Андрiянiв кiнь, бо розумiвся на тому до найменших тонкощiв, а цього коня вiн, здаеться, чуе вперше.
В сараi душно вiд пiтьми, вiд сонних курей та вiд густих пахощiв сiна, що ним забивали вишки.
Данько не терпiв жодного недбальства щодо коней, закинув за драбину сiна, попустив пiдпругу на комунiвському конi – то був верховий кiнь Клима Синицi, сировар, напевне, потайки брав його для своiх прогулянок.





