Отаман Іван Сірко

Шереметев, який перебував у Киевi, вирiшив схилити опозицiйно налаштованого до пропольськоi полiтики гетьмана І. Виговського Івана Сiрка. Користуючись ситуацiею, яка склалася, отаман здiйснюе походи на кримських татар та ногайцiв, що залишалися союзниками І. Виговського. Вийшовши з Сiчi на Побужжя в серпнi 1659 року, вiн учинив напад на турецьку фортецю Аккерман (сучасний Бiлгород-Днiстровський) та ногайськi улуси. При цьому Сiрко визволив велику кiлькiсть литовських бранцiв, яких згодом вiдпустив, а також захопив двох мурз, кiлькох вельможних осiб.

Пiсля цього вiн вирушив до Киева на допомогу боярину В. Шереметеву.

На думку сучасних iсторикiв, намагаючись не допустити об'еднання сил кальницького полковника І. Сiрка з армiею московського воеводи В. Шереметева, гетьман І. Виговський наказав полковнику Тимошевi Носачу перешкодити iхнiм планам. Проте полковниковi І. Сiрку вдалося завдати поразки висланим супроти нього вiйськам, очолюваним полковником Носачем.

На прохання московського командування козаки чинили напади на вiйська й на самого кримського хана Мухаммеда-Гiрея IV.

Неподалiк мiста Умань І. Сiрко розбив ординцiв i розташувався в гирлi Пiвденного Бугу на Андрiiвському островi.

Такi дii полковника І. Сiрка, на думку дослiдникiв, негативно вплинули на позицii гетьмана І. Виговського. Хан Мухаммед – Гiрей IV покинув Виговського й повернувся до Криму. У вереснi 1659 року І. Виговському довелося зректися гетьманства.

Пiсля усунення І. Виговського вiд гетьманськоi влади на козацькiй радi в Бiлiй Церквi Юрiя Хмельниченка знову проголосили гетьманом Украiни.

Серед головних дорадникiв новообраного гетьмана був i полковник І. Сiрко.

17 жовтня 1659 року на чолi старшини, серед якоi був й І. Сiрко, Ю. Хмельницький переправився на лiвий берег Днiпpa, де було московське вiйсько, командири якого не наважувалися перейти на iнший берег. 19 жовтня того ж року, прибувши до Переяслава, гетьман Ю. Хмельницький розпочав переговори з царськими боярами, а вже 27 жовтня пiдписав новий росiйсько-украiнський договiр – Переяславськi статтi.

Вважають що на Переяславськiй радi був присутнiй i кальницький полковник І. Сiрко, який з iншими представниками козацькоi старшини належав до прихильникiв укладання нового союзу з Московiею. Історики зазначають, що е двi версii тексту договору. Рiзниця мiж ними полягае в тому, що на одному з документiв наявнi пiдписи всiх старшин, а в iншому – пiдписи бiльшостi старшин, у тому числi й пiдпис Сiрка, були зробленi Ю.