На нашем сайте вы можете читать онлайн «Максим Рильський». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Максим Рильський

Дата выхода
22 ноября 2019
Краткое содержание книги Максим Рильський, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Максим Рильський. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
До видання увійшли матеріали, що висвітлюють драматичну історію цькування видатного поета, перекладача, громадського діяча Максима Рильського (1895–1964). У 1920-ті роки його причетність до угруповання «неокласиків» викликала гострі напади офіційної критики, що закінчилося арештом Рильського у 1931-му. В жовтні 1947 року він знову зазнав безжально-несправедливої критики, відкритого політичного гоніння з боку літераторів і партійних діячів за «буржуазно-націоналістичний ухил, відсутність більшовицької ідейності». Дух тих часів живе у статтях, архівних матеріалах, поетичних творах, спогадах, промовах, резолюціях, що включені до цього збірника, як нагадування про жорстокі уроки тоталітаризму ХХ століття.
Максим Рильський читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Максим Рильський без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
творiв: у 50 т. – Т. 5. – К., 1986. – С. 41.]
Максимовi Рильському судилося жити в тiй «народнiй тюрмi» понад сорок рокiв. Дебютував вiн збiркою вiршiв «На бiлих островах» ще за часiв Петра Столипiна (1910), а пiшов у засвiти в липнi 1964-го, коли завершувалася короткочасна й суперечлива хрущовська «вiдлига». Чи були в його бiографii роки, коли можна було почуватися «свобiдним» чоловiком? Риторичне запитання. Столипiн реалiзував гасло «Россия для русских», а Сталiн руками своiх опричникiв робив усе, аби «кальоним железом» випекти будь-якi мрii про «украiнське вiдродження», яке оголошувалося не просто химерою, а контрреволюцiею… Виходить, що тiльки останнi вiсiм-десять рокiв життя Рильського були бiльш-менш спокiйними…
Якщо шукати глибинних причин драми Максима Рильського i тисяч украiнських iнтелiгентiв, репресованих комунiстичним режимом, то можна дiйти висновку, що всi вони були приреченi ще… в 1848 р.
«А хто були б ii (утопiчноi «народноi держави». – В. П.) сторожi? Хто б держав би кермо тоi держави?» – допитувався через 55 рокiв пiсля появи «Манiфесту» Іван Франко. І вiдповiдав: «/…/ Тi люди мали би в своiх руках таку величезну власть над життям i долею мiлiонiв своiх товаришiв, якоi нiколи не мали найбiльшi деспоти.
У СРСР керманичем стала бiльшовицька партiя, яка «бажала захопити в своi руки державну власть» (Франко i це передбачив: партiя захоче пiдмiнити державу). А контролювати думку «пожиточних членiв держави» доручено було спецслужбi (ЧК, ДПУ, МВС, КДБ), iсторiя якоi починалася зi скромноi «75-i кiмнати» в Смольному, де господарював Володимир Бонч-Бруевич (до речi, дослiдник Сковороди).
Через комунiстичне затьмарення у ХХ ст. пройшли рiзнi краiни, проте в iсторii радянських репресiй важливо не пропустити ту особливiсть, що диктатуру пролетарiату росiйськi бiльшовики взялися запроваджувати в краiнi з могутньою традицiею iмперськоi деспотii, власне – у «тюрмi народiв».




