Максим Рильський

Максим Рильський

Вiкторiя Леонтiiвна Колесник

Володимир Євгенович Панченко

Митцi на прицiлi

До видання увiйшли матерiали, що висвiтлюють драматичну iсторiю цькування видатного поета, перекладача, громадського дiяча Максима Рильського (1895–1964). У 1920-тi роки його причетнiсть до угруповання «неокласикiв» викликала гострi напади офiцiйноi критики, що закiнчилося арештом Рильського у 1931-му. В жовтнi 1947 року вiн знову зазнав безжально-несправедливоi критики, вiдкритого полiтичного гонiння з боку лiтераторiв i партiйних дiячiв за «буржуазно-нацiоналiстичний ухил, вiдсутнiсть бiльшовицькоi iдейностi».

Дух тих часiв живе у статтях, архiвних матерiалах, поетичних творах, спогадах, промовах, резолюцiях, що включенi до цього збiрника, як нагадування про жорстокi уроки тоталiтаризму ХХ столiття.

Максим Рильський

Автори-упорядники В. Є. Панченко, В. Л. Колесник

Видавництво висловлюе подяку Киiвському лiтературно-меморiальному музеевi М. Рильського за науковi консультацii та наданi фондовi матерiали

У виданнi збережено орфографiю, пунктуацiю та стилiстику текстiв Максима Рильського, статей i документiв

Серiя «Митцi на прицiлi» заснована у 2018 роцi

Автори-упорядники В.

Є. Панченко, В. Л. Колесник

Передмова В. Є. Панченка

Художник-оформлювач Р. В. Варламов

© В. Є. Панченко, В. Л. Колесник, упорядкування, 2019

© В. Є. Панченко, передмова, 2019

© Р. В. Варламов, художне оформлення, 2019

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2018

Поет у лещатах «народноi держави»

© В.

Є. Панченко, текст, 2018

1

Драматична iсторiя Максима Рильського е гiрким пiдтвердженням дiагностики Івана Франка, який ще в 1903 р. спрогнозував, що соцiал-демократична «народна держава», теоретично змодельована Марксом, Енгельсом i Лассалем, ставши реальнiстю, наляже «страшним тягарем на життя кождого поодинокого чоловiка». Вона вiдбере в нього свободу i намагатиметься контролювати все, навiть думки: «Власна воля i власна думка кождого чоловiка мусила би щезнути, занидiти, бо ану ж держава признае ii шкiдливою, непотрiбною.

Виховання, маючи на метi виховувати не свобiдних людей, але лише пожиточних членiв держави, зробилось би мертвою духовою муштрою, казенною. Люди виростали б i жили би в такiй залежностi, пiд таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютнiших полiцiйних державах нема й мови. Народна держава сталась би величезною народною тюрмою…»[1 - Франко І. Що таке поступ? // І. Франко. Зiбр.