Максим Рильський

Мiсто – мiсце горожанськоi вiйни. Воно перебуло величезнi змiни за час революцii. Облоги, голод, жебрацтво. Обивательська маса проклинала тих, хто спричинився до цього. Фiлiпович, з одного боку, як бард завмiраючоi буржуазноi класи, з другого, – як типовий виразник мiщанства, – по своему iндiвiдуальному маштабу, разом з обивательщиною проклинае революцiйне мiсто. Йому важко серед нього. В шуканню собi рятунку, спокiю й тишi, поет виспiвуе «красу i прелесть» природи, безлобнiсть трав i квiток, iх стан – щастя для поета.

Вiн сам хоче стати, як рослина, як роса.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/viktoriya-kolesnik/maksim-rilskiy/) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

notes

Примечания

1

Франко І. Що таке поступ? // І. Франко. Зiбр. творiв: у 50 т. – Т. 5. – К., 1986. – С. 41.

2

Маланюк Є. Над могилою Максима Рильського // Є. Маланюк. Земна мадонна. – Братислава, 1991. – С. 327–328.

3

На початках творчого шляху М. Рильський почув i чимало прихильних слiв про свою поезiю (див., наприклад, Зеров М. Максим Рильський. «Пiд осiннiми зорями» // Музагет. – 1919. – № 1–3; Филипович П.

Лiрика Максима Рильського // Книгар. – 1919. – № 22; Зеров М. Лiтературний шлях Максима Рильського // М. Зеров. До джерел. – К., 1926). Зрештою, прихильнi оцiнки як оригiнальноi поетичноi творчостi М. Рильського, так i його перекладацькоi працi, не раз звучали й пiзнiше, аж до кiнця 1920-х рр. (див.: Родзевич С. Адам Мiцкевич. «Пан Тадеуш» // Життя й революцiя. – 1928. – № 4; Норд В. (Мисик В.) Де розходяться дороги // Плуг. – 1929. – № 2. Норд-Мисик, зокрема, вiтав поему М. Рильського «Сашко», вважаючи, що ii поява «вiщуе якийсь новий етап» у творчостi поета; цiкавi спостереження висловлено щодо перегукiв «Рильський – Фет», а також сковородинiвських мотивiв у збiрцi «Де сходяться дороги» – «викiнченiй i майстернiй книзi»).

4

Лист М. Зерова до П. Тичини вiд 27 травня 1924 р. // М. Зеров. Украiнське письменство. – К., 2003. – С. 1040.

5

Савченко Я. Украiнська неокласика // Бiльшовик. – 1923. – 12 вересня.

6

Савченко Я.