Тарас Шевченко та його доба. Том 1

Вiн окремо зупиняеться на творах, в яких висвiтлюеться боротьба украiнського народу проти польсько-шляхетського панування. Дослiдник пiдкреслюе, що поема «Гайдамаки» – це твiр, «наскрiзь пройнятий духом селянськоi революцii», що вона скерована не проти польського народу, як це неодноразово намагалися довести i польськi, i украiнськi нацiоналiстичнi дослiдники, а проти польськоi шляхти.

Мар’ян Якубець говорить про Т. Г. Шевченка як про революцiйного демократа, наголошуе на його дружбi з росiйськими i польськими письменниками.

У цьому ж номерi «Zycie literackie» Ян Бжоза вмiстив поетичний нарис «Дума про генiя», в якому змалював тернистий життевий шлях поета, охарактеризував у загальних рисах його творчiсть.

Казiмеж Яворський – перекладач творiв Т. Г. Шевченка, популяризатор кращих творiв украiнськоi лiтератури в Польщi – виступив iз статтею «Шевченко i поляки» (газ. «Kamera», 15.III), показав тiснi зв’язки й дружбу Т. Г. Шевченка з Б. Залеським, Е. Желiговським та iншими польськими культурними i революцiйними дiячами.

Цiй темi присвячена i стаття Михайла Лесiва «Украiнський поет – приятель полякiв» (газ. «Kurjer Lubelski», 12 – 13.III). Автор звертае увагу на той факт, що «поляки великою мiрою були популяризаторами творiв та iдей Шевченка на европейськiй аренi».

Статтю «Тарас Шевченко» (газ. «Sztandar ludu», 11 – 12.III) Софiя Очинська починае з маловiдомих у нас слiв видатного польського письменника С. Жеромського: «Як тяжко мусила вириватись з грудей Шевченка та скарга, та iронiя – «ти, може, радишся з панами, як править миром».

У позицii цього мученика е тони простi, однак вражаючi й похмурi, е в них болючий скрегiт, а часом – могутнiй крик, нiби крик ста тисяч гайдамакiв». Авторка показуе наростання революцiйного настрою в поезii Шевченка, характеризуе його зв’язки з польськими та росiйськими революцiйними колами, говорить про популярнiсть творiв Кобзаря в Польщi.

«Генiй украiнського пiсняра» – з таким заголовком надрукувала про Шевченка статтю «Gazeta Kraкowska» (11 – 12.

ІІІ). У нiй стверджуеться велика роль поета в розвитку украiнськоi лiтератури. «Тiльки поетичний талант сина украiнського народу, який у своiй творчостi свiдомо орiентувався на традицii народноi лiтератури, лiтератури неписаноi, принiс украiнцям твори, що сягнули до вершин европейськоi романтичноi лiтератури». Інформацiйно-популярнi статтi про Шевченка вмiстили також газети «Glos pracy» («Спiвець братерства слов’янських народiв», 11 – 12.