Тарас Шевченко та його доба. Том 1

В умовах тяжких – колонiальних чи напiвколонiальних утискiв i принижень зазнавали цiлi нацiональнi культури – неоцiненна спадщина багатьох подвижникiв творчостi, митцiв, мислителiв залишалась довгий час мовби приглушеною, применшеною в своему значеннi для культури свiтовоi…

Прометеем називае Шевченка украiнський народ. Так, дiйсно, вiн був украiнським Прометеем, прикутим царатом до скелi неволi i безправiя, i, як про невмируще серце Прометея з Шевченковоi грiзноi i прекрасноi поеми «Кавказ», сьогоднi можна сказати про саму Шевченкову поезiю, про слово його, що «воно знову оживае i смiеться знову».

Разом з народами нашоi радянськоi краiни ювiлей Тараса Шевченка вiдзначають всi народи свiту. Свiдченням визнання його великих заслуг перед людством е ухвали ХІІ сесii Генеральноi конференцii ЮНЕСКО та Всесвiтньоi Ради Миру, якi рекомендували вiдзначити 150-рiччя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка в усiх краiнах, на всiх континентах.

Свiтова велич Шевченка

Звiдусiль – з близьких i далеких краiн линуть у цi днi на Вкраiну вiстi про трiумфальну ходу Шевченкових творiв, про те, з яким радiсним подивом i захопленням вiдкривають його для себе народи, якi ранiш про нього, може, й не чули.

Щойно одержано «Кобзар», виданий в Японii, твори Шевченка виходять у Парижi, схвильований голос про нашого поета долинае з далекоi Австралii, слово його чуе сьогоднi Індiя i молода вируюча Африка, що розламуе кайдани колонiалiзму. «Шевченко з його сонячним темпераментом, – пишуть про украiнського поета на Кубi, – це такий вогонь, який кидае своi вiдблиски на всi народи, що борються за справедливiсть i красу».

Так, вiн е незгасним вогнем сьогоднi i таким буде завтра, бо серед темноi ночi самодержавства сам з’явився в образi вогню з вулканних надр народноi боротьби, з’явився таким месником-вогнем, що небо крiпацькоi Украiни забагрянiло вiд його поезii.

Фундатор новоi украiнськоi поезii Тарас Шевченко – спiвець визвольних прагнень украiнського народу

З’ява Шевченка на iсторичнiй аренi була пiдготована всiею попередньою визвольною боротьбою народу, багатовiковим розвитком украiнськоi культури.

Шевченко, як i Пушкiн у лiтературi росiйськiй, як Мiцкевич у польськiй, зробив у тогочаснiй украiнськiй лiтературi те, що пiд силу тiльки всеосяжним, – з найбiльшою повнотою, красою i силою виявив перед свiтом величезне духовне багатство украiнського народу i його невичерпнi творчi можливостi.