Тарас Шевченко та його доба. Том 1

У Францii ця епоха висунула низку поетiв. Ще напередоднi Липневоi революцii прославився Беранже. Виразником розпачу, що був викликаний невдачею Липневоi революцii, став Барб’е. Обидва поети були вiдомi Шевченковi в росiйських перекладах, якi вiн читав, повертаючись з свого заслання. В Нiмеччинi цi подii вiдбилися в творчостi Гейне.

Росiя першоi половини ХІХ столiття

У межах Росiйськоi iмперii пiсля декабристiв нiбито все спокiйно. «Од молдованина до фiна на всiх язиках все мовчить, бо благоденствуе!»

Здаеться, все закуто в залiзнi негнучкi форми, виготовленi за казенними зразками.

Проте з кожним днем державний корабель усе бiльш хитаеться. Іде наступ капiталiзму. Неминуча лiквiдацiя феодального господарства з дня на день вiдчуваеться все гострiше. Уряд Миколи І намагаеться затримати цей процес, якось його полегшити. Проте зупинити хiд iсторii неможливо. Можна розгромити «змову iдей», як називали справу петрашевцiв, можна заарештувати учасникiв Кирило-Мефодiiвства, але не щастить покласти кiнець селянським повстанням, число яких з 1825 по 1854 катастрофiчно для влади зростае рiк у рiк.

Лютувала цензура, заборонялися журнали, але ненадрукований лист Белiнського до Гоголя набув великого поширення. Лермонтова вислали на Кавказ. Полежаева вiддали в солдати, вислали Салтикова, репресували навiть Тургенева, але опозицiйний i революцiйний рух зростав, i царювання Миколи І скiнчилося цiлковитим крахом.

Ось у загальних рисах те iсторичне тло, на якому вимальовуеться постать Шевченка, його сучасникiв, французьких поетiв Липневоi та Лютневоi революцiй – Беранже та Барб’е, Гейне i частини англiйських поетiв, Белiнського та iнших передових росiйських письменникiв – представникiв так званоi натуральноi школи, Некрасова, який тiльки починае свою дiяльнiсть революцiйного поета, Кольцова, чиi твори вийшли з передмовою Белiнського в 1846 р.

, Нiкiтiна, що видав своi поезii у тому ж 1856 р., коли вийшла перша книжка Огарьова, не кажучи про Герцена та iнших письменникiв 40-х рокiв.

Академiк Бiлецький про мiсце Шевченка в лiтературному процесi

З 1847 р. Шевченка iзольовано вiд культурного життя. Про культурне життя Росii, Украiни та Заходу вiн був поiнформований лише випадково. Вiн перебував поза життям, поза межами культурного свiту, як античний Прометей, прикутий до скелi. Йому категорично заборонено писати.

Проте вiн писав. Вiн iснував, хоч i невiдомий у лiтературному процесi.