Нестор Махно

ЦК КП(б)У дозволив мiсцевим парторганiзацiям входити до военного союзу з Махном. У червоних у Катеринославi було близько тисячi бiйцiв, Махно привiв ще 700 бiйцiв. Розрахунок Махна спирався на раптовiсть нападу. Було визначено головну дiлянку прориву – мiст через Днiпро. Залiзничники пустили по мосту порожнiй потяг, а за ним потяг, де у вагонах ховалися махновцi. Цей же махновський потяг прибув на катеринославський вокзал i зненацька захопив його. Почався запеклий бiй у мiстi. Над вечiр 28 грудня повсталi захопили бiльшу частину мiста.

Махновськi загони здобули великi трофеi: 10 тис. гвинтiвок, 26 кулеметiв, 4 гармати… Махновцi вирiшили частину трофеiв вивезти залiзницею до Гуляйполя. Мiсцевий бiльшовицький ревком намагався перешкодити цьому. Махно, як командувач повстанського вiйська, вимагав однакового представництва у Катеринославському ревкомi вiд бiльшовикiв, лiвих есерiв та махновцiв-анархiстiв, поставив вимогу – оголосити вибори до ревкому, а пiсля вiдмови виконати цi вимоги вирiшив не пiдкорятися рiшенням ревкому. 31 грудня 1918 р. свiжi сили вiйск УНР легко розгромили махновський загiн, що утримував оборону мiста. У Катеринославi почалася панiка, робiтничi бiльшовицькi загони не пiдкорялися Махновi. Багато махновцiв при вiдступi потонули пiд кригою Днiпра або загинули у вуличних боях.

5 сiчня 1919 р., пiсля того як унаслiдок розгрому у Катеринославi Махно повернувся до Гуляйполя, земляки висловили йому свое невдоволення. Матерi загиблих звинуватили ватажка у смертi своiх синiв.

Махно пояснив розгром зрадою бiльшовикiв та iхнiх загонiв. На запитання, де решта бiйцiв, батько крiзь зуби процiдив: «У Днiпрi». Стосунки мiж Махном та бiльшовиками зiпсувалися. Бiльшовики позбавили Махна звання головнокомандувача повстанського вiйська Катеринославщини. Махно «…лаяв бiльшовикiв i говорив, що треба до бiса порозганяти всi бiльшовицькi штаби, тодi повстанцi будуть з нами».

* * *

На початку сiчня 1919 р. Махно вирядив загiн Петренка (800 бiйцiв) на пiвнiч Катеринославщини.

За Павлоград та Лозову махновцi вели запеклi боi проти частин армii УНР. Бiльшовицький загiн роззброiв махновцiв й заарештував Петренка. Пiсля цього Махно направив проти червоних повстанцiв чималий загiн пiд командою Петренкового брата, який звiльнив заарештованого брата i розiгнав бiльшовицький штаб. Невдало склався наступ махновцiв проти загонiв нiмецьких колонiстiв, органiзований у добровольчу Єгерську бригаду.

3—4 сiчня 1919 р. на вокзалi ст.