Нестор Махно

У Курську Махно зустрiв свого товариша, анархiста Олексiя Чубенка. Махно з Чубенком вирiшили разом пробиратися додому. Дiставшись до нейтральноi зони, Махно начепив погони штабс-капiтана, а Чубенко – погони прапорщика, що дало iм можливiсть проiхати вiд Белгорода до ст. Лозовоi. За 20 верст вiд Гуляйполя Махно й Чубенко зiскочили з потяга i розчинилися в степу.

У травнi 1918 р. в Украiнi запалало полум’я селянського повстання. Реакцiйна внутрiшня полiтика гетьманського уряду, повернення помiщикiв, найрiзноманiтнiшi реквiзицii в селах, лiквiдацiя демократичних iнституцiй, панування iноземного вiйська та гостре вiдчуття нацiонального приниження сколихнули украiнський народ.

Каральнi загони мордували село, вiдбирали збiжжя, влаштовували розстрiли й показовi побиття непокiрних. Переховуючись у селi Рождественка, Нестор сповiстив про свою появу на батькiвщинi близьких людей.

У серединi липня 1918-го Махно таемно вiдвiдуе Гуляйполе, де утворюе iнiцiативну групу для пiдготовки повстанськоi боротьби та рухливi терористичнi групи для нападiв на маетки та пiдроздiли гетьманськоi варти.

У подальшому планувалося напасти на Гуляйполе, захопити село i надрукувати там вiдозву про початок повстання. Махно поеднував у собi непересiчну хоробрiсть та артистизм, що виявлялось у напiвтеатралiзованих дiйствах. Вирiшивши пiдiрвати австрiйський штаб у Гуляйполi, Махно з І. Лютим переодяглися у панночок, сховавши пiд спiдницями бомби. Але пiдiрвати штаб так i не вдалося, бо першого разу вiн був порожнiй, а наступного дня бiля нього були жiнки й дiти, i Махно вiдмовився вiд плану, вважаючи, що вiд нього можуть загинути невиннi.

Пiсля нападу на фiлiю банку Махно мав 28 тис. карбованцiв. За 4 тис. карбованцiв у селян було придбано кулемет, який встановили на трофейному тарантасi, запряженому четвiркою коней. Так у серпнi 1918 р. у свiтi з’явився новий вид озброень – тачанка. На тачанцi було пiднято чорний прапор, на якому майорiли слова «СТРАШНА СМЕРТЬ БУРЖУЯМ – ВЕСЕЛЕ ЖИТТЯ БІДНЯКАМ».

Уникаючи переслiдувань, Махно подався у Днiпровськi плавнi. Звiдти вiн вiв партизанську боротьбу та приеднав до свого загону загiн гайдамакiв. У сутичках з махновцями було вбито 8 офiцерiв та вартових, в полон потрапили 5 австрiйцiв. Махновцям дiсталися 16 гвинтiвок, кулемет, 15 коней. Поповнення загону Махна залежало вiд зброi, тому одним з головних завдань махновцiв було здобуття трофейноi зброi.