Евотон: трансформація

Нехай самi будують свое майбутне! – додав Петро.

Велфарiй вiдчув, що настала черга висловитись i йому:

– Ви знаете, що я не люблю нав’язувати представникам людства своi мiркування. Одначе так склалося, що я виявився його частиною… І слава богу! Кольорiв у людському життi набагато бiльше навiть, анiж у патрiйцiв. Проте ми не повиннi повертатися до минулих помилок. Особливо в умовах нестабiльностi контакту поколiнь. Ми – представники двадцять четвертого рiвня свiдомостi й водночас вимираючий вид землян.

Головна сьогоднiшня мiсiя й завдання для нас – допомогти нашим дiтям! Понад усе сприяти iхньому вдосконаленню. Врештi-решт, Поколiння – результат нашого прагнення до кращого життя. Кожного з вас!.. Я не говорю, що вашi дii повиннi бути прикладом для молодих. У сьогоднiшнiх реалiях – радше навпаки. Одначе решту життя необхiдно присвятити Поколiнню. Хоча б тому, що воно – наша квiтка, а ми – його господарi й садiвники!

Патрiець узяв паузу, але нiхто не наважився ii перервати.

– Абсiдеуми прилетять! – продовжив вiн. Су Лiвей насторожено на нього подивився. – А може, i нi! Проте якщо iснуе загроза Поколiнню i е хоч який шанс для ii усунення – розбалакування про безпеку членiв експедицii постае зарозумiлою i неприкритою грубiстю, – Велфарiй звернувся безпосередньо до китайця: – У ситуацii з радикалами я пiдтримую вашого спiввiтчизника! Як говорив мiй батько: «Вибору твоеi жертви вiдповiдае твiй вибiр!» Кам Бей дотримуеться поглядiв, якi найбiльш близькi патрiйцям.

Менi хочеться вiрити, що роботизована армiя дасть змогу зберегти якомога бiльше життiв. Врештi-решт, настали часи, коли в безцiнностi людського життя нiкого переконувати не потрiбно!

– І прибрати чинник малоi вiдповiдальностi, тим паче в умовах найманих очiльникiв держав, що викликае потоки безперервноi критики з боку суспiльства й незадоволення самих же полiтикiв, – додав Тобiас.

Су Лiвей сперся лiктями об колiна й доторкнувся пальцями рук до пiдборiддя. Всi iз зацiкавленiстю чекали його реакцii.

– Велфарiй мае рацiю! А я помилився! Ви знаете, я вчиню пiдло, якщо скажу зараз, що багато моiх дорослих спiврозмовникiв сповненi вiдчуттям образи на долю i Простiр. Саме так! Скiльки сил, життiв, близьких людей було втрачено в сутичцi з абсiдеумами. Адже бiйцi боролися за кращу дiйснiсть не тiльки для своiх майбутнiх дiтей. Тепер багато хто, напевно, подумае, що я маю на увазi безпосередньо наших тодiшнiх захисникiв.