На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ольга Кобилянська». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ольга Кобилянська
0 баллов
0 мнений
2 чтения
Автор
Дата выхода
20 мая 2013
Краткое содержание книги Ольга Кобилянська, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ольга Кобилянська. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Володимир Вознюк) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ольга Кобилянська (1863—1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи.
Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Кобилянська однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ'я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє “я” зробили мене тим, чим я є, – робітницею свого народу».
Ольга Кобилянська читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ольга Кобилянська без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Устиянович у своiх спогадах про письменницю, зокрема, зазначила: «На краю мiстечка Сучави була при гостинцi велика керниця Шипiт. За нею простора толока, а близько неi стояв домик сiм'i Кобилянських».
Щоб хоч трiшечки збагнути дитячий свiт Ольги, вчитаемось у цi спогади: «На тiй толоцi двое дiвчаток, худенькi, чорнявi, бiгали з горба на горб, ручки пiднявши, мов крила, хотiли летiти з вiтром до сонця. Втомленi, вiдтак сiдали коло керницi й мовчки слухали, як водиця, безустанно спливаючи, щось усе шепоче i журчить.
Тут будет реклама 1
Бiльше дiвчатко, це була Ольга Кобилянська, а друга також Ольга. Часом позволяли нам браття нашi грати з ними в кiчку, що була дуже цiкава забава, або збiгати до мети, але в кiнцi звичайно нас виключали як нездiбних зi свого гуртка, не зважаючи неумолимо на всякi просьби i обiцянки поправки. Вечором кликала нас лагiдним милим голосом панi Кобилянська до хати, i тодi мене треба було вiдпроваджувати додому. При прощанню ми, малi товаришки, не могли розлучитись, пока одна другiй не обiцяла, що завтра прийде до неi.Тут будет реклама 2
В дощовi днi ми бачились рiдко, але як бували ми тодi разом, то конче уряджували маскарад, цебто перебирались в плаття дамське з великим шлепом [шлейфом. – В. В.], в капелюхи з перами, вуальками, а вже вершок наших бажань – це було проходжуватись поважно з зеленою парасолькою по всiх кiмнатах i всiм присутнiм кланятись, махаючи головою. Стiльки непорядку в шафах, по столах i лiжках ми полишали – не знаю, бо нас нiхто не сварив. Все тиха, добра мама Ольги скоренько запрятала i на свое мiсце поставила.Тут будет реклама 3
Довкола пiчки сидiли ми зимою з сестрами, i тодi Ольга просила iх казки казати. А вони такi страшнi оповiдали про дiда з дукатами в палицi, про бабу-чарiвницю, котра пастушка убила i лише його голову з'iла, а тiло закопала, та як його костi зачали говорити, бабу оскаржувати, тодi оповiдачка голосом гробовим повторяла: «Ти з'iла! Ти з'iла!»
А ми, переляканi, дрижали i тулились одна до другоi, мов птицi в гнiздечку, i далi хотiли слухати, але сестри смiялися з нас i казали чекати до завтра».
Тут будет реклама 4
Мiж будинками Кобилянських i Устияновичiв по Цiсарськiй дорозi була вiдстань, може, трiшечки бiльша за кiлометр, ii залюбки долали й О. Кобилянська, i ii сестра Євгенiя, i старшi брати. Ходили, звiсно, в гостi i родинами однi до одних. Кобилянськi, зрештою, були парафiянами греко-католицькоi, або ж рутенськоi, якщо дотримуватися узвичаеноi назви, церкви Святого Воскресiння, а настоятелем у нiй був до 1885 року саме М. Устиянович.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Ольга Кобилянська, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Похожие книги
