Андрей Шептицький

А ще неймовiрно трепетно ставився до розповiдей матерi про Христа… Як не дивно, Роман мав неабиякий вплив на власних братiв. І старший, Юрiй, i молодшi – Казимир (1869—1952), Олександр (1867—1940), Станiслав (дати народження i смертi точно невiдомi) i Лев (1876—1939) по-особливому ставилися до Романа. Саме вiн привчив братiв щиро молитися…

Доля дiтей Шептицьких виявилася важкою. Двое, як ми вже зазначали, померли надто рано. Третiй з дитинства вирiшив обрати для себе шлях служiння Церквi. Четвертий зробив швидку кар’еру адвоката, тривалий час був основним помiчником батька, справно доводячи до ладу хазяйство у маетку.

Але… Казимир, блискучий шляхтич з величезними перспективами, найбiльше мрiяв пiти шляхом власного брата Андрея. Рiшення це визрiвало й ухвалювалося довго й важко. Казимир спочатку не мiг облишити матiр, яка вже зазнала стiлькох втрат i сильно хворiла, а пiсля ii смертi нiяк не мiг наважитися залишити старого батька. Одначе у день 75-рiччя графа Яна вiн оголосив родинi, що остаточно вирiшив кардинально змiнити власне життя. Ченцем вiн став тiльки у вiцi 43 рокiв, пiсля чого усiляко пiдтримував брата Романа. З часом вiн став епископом. А десь у 1952 роцi старий священик, якого засудили до багаторiчного ув’язнення у Володимирському концентрацiйному таборi над Клязьмою (Росiя), тихо помер i був похований на територii табору, пiд звичайною табличкою з номером… Нещодавно нещасного ченця виправдали й перезаховали з почестями. Католицька церква визнала його святим мучеником за вiру. А особлива еврейська органiзацiя проголосила його «Праведником свiту»…

Олександр жив тихо, продовжуючи справу батька.

19 червня 1940 року вiн помер у Замойськiй ротундi вiд катувань, що завдали йому радянськi вiйськовi. Згадку про це залишив у своiй книзi син Олександра Ян Шептицький. Станiслав обрав для себе вiйськову кар’еру, ставши полковником Генерального штабу, а напередоднi Першоi свiтовоi вiйни – вiйськовим аташе Авcтро-Угорщини в Римi. Потiм вiн дослужився до генерала польськоi армii. Кар’ера забирала весь час Станiслава, тому на родину в нього просто бракувало часу, i помер вiн бездiтним… Лев жив з дружиною у батькiвському маетку аж до того моменту, поки туди не прийшли бiльшовики. 27 вересня 1939 року молодшого з Шептицьких разом iз дружиною пiсля знущань було страчено. За спогадами деяких мiсцевих жителiв, перед цим чужинцi примусили подружжя самим викопати для себе могили…

Та давнiй рiд усе ж таки не перервався. Олександр та Лев мали 11 дiтей.