Приручена лань. Переклала на українську мову Неплюєва Олена

А вже пiсля того, як степ вкриваеться молодою зеленню, то на його смарагдовому тлi спалахують квiтковi галявини червоних або оранжево-жовтих тюльпанiв. Інодi зустрiчаються великi фiолетовi або бузково-жовтi iриси, а також дикi пiвонii, iменованi в народi «Марiiне корiння». Але найвищоi кульмiнацii це цвiтiння досягае в кiнцi травня, коли розпускаються червонi маки!

З приходом спекотного лiта настае неймовiрна спека без жодного дощу, колиртутний стовпчик в денний час рiдко опускаеться нижче 35 градусiв, при цьому пiд прямими променями сонця, земля прогрiваеться до 60—70 градусiв.

Якщо при цьому розбити яйце на розпечену пiд сонцем дощечку, то воно дуже швидко запiкаеться на сонцi!

Все буйство степових барв вмить зникае до наступноi весни i весь степ покриваеться одноманiтним свiтло-коричневим кольором, вигорiлоi на сонцi трави, а земля висихае i розтрiскуеться глибокими трiщинами.

Але рослиннiсть повнiстю не гине i ii мiсце займае посухостiйкий низькорослий полин. Пiсля того, як вiн зацвiтае своiм непоказним дрiбним жовтим кольором, то по всьому степу розноситься дуже гострий дурманний полиновий аромат.

Цей запах настiльки сильний i стiйкий, що здаеться нiби вiн огортае все навколо невидимою завiсою своiх мереж, з яких нi одному мешканцю цих мiсць не вдаеться вирватися. І тодi по всьому степу цiлющий ковток свiжого повiтря, позбавленого дурманного полинового аромату, стае вже неймовiрною мрiею.

Успекотний полудень ми доiхали до невеликого джерела i поруч з ним зробили зупинку. Вдосталь напившись холодноi води i взявши ii з собою, ми рушили далi i тiльки ближче до вечора досягли поставленоi мети.

Прямо на безкрайнiх степових просторах розташовувався невеликий наметовий табiр, в якому було близько 30 спiвробiтникiв геологiчноi експедицii. Поруч з табором знаходилася похiдна кухня, а недалеко вiд ароматно димлячих котлiв, в яких на вiдкритому вогнi готувалась вечеря, стояла велика дерев'яна бочка накрита мiшковиною зi свiжим хлiбним квасом.

Вдосталь напившись хлiбного квасу i наiвшись, я пiшов спати в намет.

Лiг в просторий спальний мiшок, що знаходився на розкладному лiжку, я незабаром мiцно заснув.

Рано вранцi, як тiльки розвиднилось i ще не було палючоi денноi спеки, всi спiвробiтники експедицii, поснiдавши, вирушили на польовi маршрути вести геодезичну зйомку мiсцевостi i рееструвати покази геологiчних приладiв. Мене ж нiхто не став турбувати i я продовжував спати.

Прокинувся я вiд дуже незвичайного шуму, схожого на стукiт.